Рест. Фарбування. (ч.2)

Продовження цього запису.

Пам'ятаю тоді я ще хотів поварити дірки власноруч, але оглянувши їх детальніше

вирішив що потрібно довірити це професіоналу, яким вибрав одного двадцятирічного хлопця, котрий не дивлячись на досить юний вік встиг попрацювати на себе, в таксопарку, відкрити майстерню з друзями і знову піти працювати на себе. Ну і живе за кілометр від мене. Так що домовилися на 23.04.2024, закинув велик у машину щоб пішки назад не йти і обережно по провулках покатив до нього на машині без бамперів і крил і страховкою, що закінчилася напередодні.

Домовилися начебто за місяць зробити не кваплячись. Ну і я вирішив поки гараж порожній закінчити припливну вентиляцію, яку почав робити тут.
Зібрав барашками, проклеїв якоюсь спецстрічкою для вентиляцій

Уклав все на горищі, зробив чотири діри 150мм у стелі, протягнув проводку до вентилятора, з приміщення вставив в отвори анемостати якими можна регулювати кількість повітря.

В якості фільтрів пробував професійний матеріал для фарбувальних камер, але він занадто товстий щоб його продув такий вентилятор. Тому купив тканину типу флізеліну. Вона теж уповільнює потік, але в міру. Результатом залишився задоволений, бо раніше фільтри в респіраторі потрібно було змінювати кожні кілька сеансів фарбування, а зараз одного комплекту вистачило на весь сезон.

Приміщення готове, а машина не робиться. Почав нудьгувати і страждати фігнею вимітаючи з аліекспресу все що гарненьке і може знадобитися в машині по луку. А ще на одному з "паркувальних місць" вирішив висмикнути старий пеньок, який норовив пробити комусь піддон. Хоч десь знадобився кран двигуна)

Ну і друкувати всіляке різне, наприклад зробив свої кліпси для проводки (під звичайні стяжки) та кліпси трубок кондея. Ковпачки теж підготував, щоб не питали, що я курив коли машину робив.

Час минав, мені встигли тільки зрізати скло багажника, відпиляти старий поріг, потім почали приварювати куплений новий і ппц. Він начебто просто зігнутий на листогибі і все. Тоді як у нас по всій довжині змінюється радіус. Але на машину у хлопця часу було мало, т.я. інші клієнти виявлялися нахабнішими, мало не приїжджаючи і кидаючи свої тачки в нього під гаражем. 08.06 вирішив забрати, домовилися про те, що він приїжджатиме у вільний час і дороблятиме у мене.

Зняв двері, зачистив все до металу

Настав час фарбувати, через вісім місяців з останньої спроби. За зиму мені подарували пару фарбопультів рівнем вищим за ті, що були. Ну думаю зараз як бахнем! Бахнув. Обісрав фарбою всі ворота і відгрунтовані деталі. Не розібрався з налаштуванням, і бракований манометр надурив. Ну вирішив все ж таки добити спробу, чо уж, якщо все одно зчищати потім та й фарбу тринькати нам не звикати. Двері вийшли непогано, вирішив ризикнути залишити на полірування, а ось багажник, дверні ручки та лючок приговорив на переробку по другому кругу. Особливою дурістю було розмістити багажник близько до підлоги, тому крім фіг зна якої заливки, там ще й сміття зібралося багато.

На другий раз фарбував уже без дверей, місця більше, взяв дві вільні стійки, уклав трохи вище кришку і все вийшло непогано.

Двері полірнув, результатом залишився задоволений, підтвердив приказку "хто погано фарбує, той добре полірує". Лан, полірую я теж хріново, але здалеку блищить)

До того часу в "помічника" з'явився час заїхати трохи поварити, зайнялися порогом біля задньої арки.

Почав готувати дах та бочини. Зрізав гумки на бічних трикутних склах. Не робіть як я. Тільки зі склом! Вони не плоскі і коли здається, що пиляєш герметик, насправді це вмирає заводська окантовка, яка позиціонує гуму зі склом. Спойлер: потім забрав аплікацію зі сміттєвого пакета і клеєм для взуття приклеїв ту окантовку назад)
Накупив змивки для фарби, кругів 120 зернистості та почав акт вандалізму.

А поріг-то не готовий, треба знову себе чимось зайняти. Опа, тачка не заводиться зі знятими водійськими дверима. Така сигналізація нам не потрібна! І поринув на кілька тижнів у світ колхозної електрики. Викинув цілу гору GReddy обладнання: турботаймер, буст-контролер, датчик буста з юнітом що це все читає. Повністю видалив сигналізацію.
По світлу був просто морок, фари на знімаються, припаяні проводами, просто по підкапотці від акумулятора кинуті проводи з радянськими реле. Дебіли які це робили швидше за все не знали, що у нас електрика управляється по мінусу, тому врізалися у все що могли, туманки, габарити, поворотники і т.д. Тепер не знаю кого ненавиджу більше, ГБОшників чи ксенонщиків.
Замінив це все новими проводами, 2х і 3х контактними роз'ємами, уклав у гофри відповідного діаметру, стало краще.
Протягнув проводку від магнітоли до камери заднього виду, теж вийшло красиво, вийшов через косу підсвічування номера та ліхтарів заднього ходу.

Вирішили не халтурити і зробити заразом стакани. Тому почав з миття підкапотки керхером. Обмотав усі роз'єми, заткнув свічкові колодязі (марна затія) і понеслась.

У черговий візит хлопчина встиг поварити стакани зверху

Сказав щоб я до наступного його приїзду зняв верхні важелі та стійки, варитимемо склянки (або арки…) знизу.
Заодно змінив праву верхню шарову. Стійка стабілізатора не хотіла відкручуватися, довелося силою знівечивши гайку підтримки. Купувати нову лінку зовсім не хотілося, переточив гайку з 14 на 13, працює.

Ну і поки чекав ще й дах пофарбував окремо.

Доварили стакани

По зварюванню залишалося закінчити поріг, але тепер я з ним не поспішав, адже фокус перемістився на підкапотку, нарешті дірвався до смачного. Кислотник, агриловий грунт, шовний герметик, потім нежданчик — фарба металік кольору Магія 133 від Міра,

і далі балончики Montana та всяке рукоділля

Доварили поріг, для мене це звичайно виглядає дико досі, але начебто так і треба, не суцільним швом, отак з дірками, які потім герметизувати. Сумнівно, але подивимося.

Знову до підкапотки, зібрав усі кронштейни, до яких дотягнувся, відпісочив і пофарбував.
До речі, переживав що ущільнювач лобового скла не повернеться на своє місце після такого довгого відгину на пару місяців, але година на пекельному сонці, і все супер, сама зігнулася як було.

Почав накидувати куплені раніше ніштяки

І картина почала вимальовуватись

Задув пороги кислотником і антикором, місця зварювання пройшов де герметиком де шпаклівкою.
Відфарбував ліву бочину, вийшло добре з першого разу.

І ось фінальна частина кузова, правий бік, фарбую, все йде добре, останній шар, останній прохід і пудьт на секунду замовкає, а потім з хлопком викидає мені якусь незрозумілу срань у вигляді штук одинадцяти мусорин які пробивають свіжу ліпнину аж до ґрунту. Мабуть, десь у бачку не домив або відвалилося з різьблення трохи старого лаку і полетіло, спочатку забив дюзу, а потім таки його проштовхнуло. На лаковому пістолеті у мене бічне кріплення бачка і поки не знайшов відповідний сітчастий фільтр у нього.
Ну, це все у нас один великий експеримент, чо відразу перефарбовувати. Вирішив наступного дня пройтися каттером, потім замішав у кришечках по трохи фарби і лаку, поставив крапки, де зубочисткою, де тонким пензликом і залишив чекати кілька днів, поки можна буде спробувати полірнути. І знаєте, вийшло! З 11 дірок, 9 взагалі не знаходжу де були, 2 мабуть недомазав, якщо довго шукати то можна знайти пару темних пікселів. Загалом не разу після робіт мені цей косяк на очі не траплявся, критики теж не знайшли. Якщо щось полізе — так вже й бути, перефарбую.

Вклеїли з юним талантом скло

Нового ущільнювача заднього скла в нас не було, та ми й не намагалися знайти. Це напевно один із найкурйозніших моментів роботи. Вирішили наступного дня після вклеювання скла, просто зобразити ущільнювач тим самим герметиком. Хлопець неп'ючою рукою зробив все красиво, стоїмо, милуємось. І тут до мене доходить. Так, скляний герметик боїться ультрафіолету, він помре тут. Вирішили пофарбувати. От як вам ідея замаскувати всю машину, щоб пофарбувати гумку навколо скла? Ось і мені не сподобалося, а шо падєлать)
Загалом, пофарбував тією ж фіолетовою магією, зверху чорний кракелюр та лак. Поспостерігаємо.

Відфарбував капот зсередини, задум з трафаретом не вигорів, ребра жорсткості заважають нанести так щоб не розмазало, це не пиписьки на цегляній стіні малювати(
Але є задум із пластику, наполовину реалізований, як вийде — подивимося.

Нарешті збирання. Поставив капот, крила, і напевно найбажанішим було побачити рестайлову жопу, найгарнішу у світі)

Відфарбував свіжовиготовлені маски туманок і... номерну ево-рамку

З туманками не хотів морочитися, шукати сток рестові, потім кріпити їх якось ще й потрапити. Придумав кріплення до самої маски та бампера.

Установка бампера у мене зайняла годин 7 і багато сліз. По-перше впуск опирається тому, щоб хтось стояв між ним і набігаючим повітрям, а по-друге бампер у мене ставиться одним модулем з підсилювачем і інтеркулером, та ще хрінь.

По накладкам порогів майже все ок. У лівому порозі, що переварювали, треба було зробити нові дірки. Ті які знизу, прямокутні під шурупну кліпсу, потрапив ідеально, а ось бічні не вийшли, принаймні кліпси не всі заклацнулись. Можливо недосвердлив діаметр боячись, щоб не випадали. Ну, при зачинених дверях нічого не видно, двосторонній скоч теж допомагає, знову ж таки, поки залишимо так.
Приліпили з моєї малою спойлер, але треба було напрягти когось повище, ідеально укладений двосторонній скоч був понівечений коли не втримали і торкнулися спойлером машини не там де треба.
Гаразд, виїжджаємо, миємось.

Досвід незабутній, бабок витрачено море, часу – півтора року, матеріалів – як на дві-три машини, нервів – як на сім-вісім життів, але я щасливий. Був, до наступного запису =>

Схожі записи