пошуки, вибір та купівля авто

Десь з середини літа почав продивлятися оголошення з продажу автомобілів. Основними критеріями були: кузов хетчбек, можливо седан, бензиновий двигун (гбо буде плюсом), коробка передач не важлива – основний пробіг у будні дні – це кільцева дорога міста з мінімальною кількістю світлофорів.

Першим варіантом був  3-й Форд Фокус, продавався у офіційного дилера з трейд-іну. Подивився, покатався і поїхав додому думати. Але не встиг, хтось виявився трохи швидшим за мене, через 2 години її продали.

Потім був варіант у вигляді Тойоти Авенсіс 2012 року. Машину продавав колега, теж покатався, ніби все норм. Я навіть закрив очі на те, що півмашини було косметично фарбовано. Заїхав на підйомник – знайшли багато нюансів. Як сказав мені механік, у якого я обслуговував свій Лач – знаючи твій підхід по догляду за авто – це не твій варіант.

Потім було декілька Корол, одна від перекупа, який постійно підвищував ціну в інтернеті і на запитання, чому так, відповідав, що я переплутав його з кимось іншим. Друге авто було від власника, декілька розмитих фото в оголошенні, по телефону – машина ідеал, по факту весь кузов в дрібних дефектах.

Якось товариш запропонував покататися на його 3-му Мегані, проїхав, машина як машина, поспілкувався стосовно обслуговування, теж ніби нормально. Почав шукати такий варіант, хотілося щось із останніх років випуску. Періодично переглядав відеоогляди Луцького авторинку в Ютубі. В черговому відео помітив своє майбутнє авто. Одразу зателефонував продавцю, досить адекватний хлопчина, все розказав, скинув номер кузова. Наступного дня знайшов людину, яка погодилась оглянути це авто для мене. По кузову без зауважень, із фарбованих елементів лише бампери. По технічній частині теж все в межах норми. Паралельно з цим,  витягнув всю історію обслуговування в Франції, пробіг її, сервіс проходила згідно регламенту.

Скинув завдаток і через 4 дні поїхав в Луцьк за авто. Потім короткий огляд, обмін грошей на ключі і дорога додому

Далі буде…