Трохи більше двох місяців назад я почав подрібнювати кузов донора для того щоб перенести кузовні деталі в приміщення та уникнути псування металу від атмосферних впливів. Спочатку я збирався показувати прогрес поступово, але потім вирішив що в тому немає сенсу і краще розповісти про все одаразу.
Цей допис доволі довгий, сподіваюсь буде цікаво про це читати, але якщо хтось нетерплячий, то в кінці є коротеньке відео, що відображає слайдшоу всього процесу.
Отже починаю розповідь.
Станом на 18 серпня кузов виглядав так. Знятий був лише передній фартух.
З наявних інсрументів - набір для відсверлювання точкової зварки та набір щіточок для дрельки. Я знав що просто не буде, але бажання зберегти метал рухало мене вперед. Я вирішив не розсверлювати все до дрібнись, достатньо було відділити шматки які я сам міг би перенести. Першим етапом було зняти передок. Мені це вдалось, але сверло з набору на цьому закінчилось - вистачило приблизно на 80 точок. Також було декілька точок, до яких я не зміг підлізти, але з ними мені допомогло впоратись зубило.
Після здобуття першого досвіду, я виришив придбати гравер, щоб можно було підлізти у важкодоступні місця. Купив гравер RZTK з одноіменного магазину. Це такий же китаєць як і багато інших, але продається як власна марка і по ціні дешевше, ніж на Алі. Його вартість разом з доставкою 1398 грн.
Але для тих потреб що я хотів він виявився безпорадним. Твердий метал йому не по зубах, хіба для поверхневих робіт. Але продовжувати роботу треба, тому на Алі було замовлено нові сверла, більш агресивні фрези по металу для гравера, щоб дати йому ще один шанс, точилку для сверел та кернер. Ну а поки посилка в дорозі, треба продовжувати щось робити. Тому я взявся випробувати корончаті фрези з набору і вони показали себе набагато краще, ніж просто сверло. Невеличкий недолік - після коронки лишається от такий невеличкий пятачок, який треба буде спилювати коли прийде потреба використати деталь.
Нюанс ще в тому, що під направляючий шип потрібно засверлити невеличкий отвір для центровки. Складність в тому що дрелька у мене була лише одна і дуже велика, яка ламає тоненькі свела під своєю вагою. Тому я відремонтував дві старі маленькі дрельки, які роками без потреби валялись поламані. Вартість ремонту дрельок вийшла 650 грн., але тепер я можу працювати маючи напоготові декілька сверел.
Тепер робота йде без затримок, але додалась нова стаття витрат - сведла 1,5 мм., яких чимало було затуплено та зламано у боротьбі з 45-річним металом. Так швидко і непомітно я розібрав передок до лонжеронів і перейшов на дах.
Для цього довелось відсверлити металеву частину торпеди, центральні стойки даху та внутрішні листи передніх стойок.
Але я звернув увагу що деякі точки менше інших, тому щоб не сильно дірявити метал де це не потрібно, придбав ще одне корончате сверло діаметром 8 мм. Воно потрібно було терміново, тому купляв в Україні. Обійшлось мені 192 грн. з доставкою, і одразу для нього на Алі замовив запасні коронки, бо вони також не вічні. Це ще 190 грн.
Робота рухалась далі і підішов час знімати дах. Шви даху залиті металом, від людей чув що оловом, але мені здається що це щось інше, можливо латунь. От так це виглядає на передніх стойках.
І так на задніх.
Вичистити той метал зі швів та ще морока. Далі відсверлити по точках. Задня частина піддалась не сильно складно.
А от спереду було трохи мороки. Там більше шарів металу і є місце де вони проварені суцільним швом, а не точками.
Я вже було хотів психанути і зрізати дах болгаркою, але все-таки заморочився і висверлив весь шов у такий спосіб
На цьому з дахом було закінчено
А тим часом прибула посилка з Алі з замовлими раніше дрібницями.
Насправді після коронок до сверел вже повертатись немає потреби, але бувають ситуації, коли до точки можно дістатись тільки сверлом.
Далі настала черга пергородки моторного відсіку. Латок і гнилі тут ппц просто. Коли почав їх піднімати, то під ними взагалі страшне. Купа бруду...
...І нваіть рослинність.
В чому ж причина? Причина в тому що пороги залити якимось густим мазутом, що нагадує солідол, відповідно всі дренажі закупорені.
Я наслідок весь бруд і вода збиралась в порогах, звідти все це текло під килим. Тому таке гниле дно.
Лонжеронам також дісталось. Те що витекло з порогів також осідало в них, разом зі шматками гнилого дна та віброізоляції. Також на цьому фото можно побачити частину необробленого лонжерона і він цілком живий. То чи треба було лити в пороги ту гидоту? Про це я згодом зроблю окремий допис в блозі.
Так потроху розібрався з перегородкою.
Час переходити до задньої частини. Найперше - прибрати задню полицю.
Далі задню панель. Тут також повно швів залитих металом, тому гравер з новими фрезами став мені незамінним помічником.
По заду ще купа важкодоступних місць і тепер коли гравер довів свою корисність, купив до нього ще диски по металу з алмазним покриттям - 10 шт за 149 грн. та ще трохи звичайних по металу - 102 грн за 25 шт. щоб поповнити запас замість використаних.
І ще купив такий кутовий адаптер для дрельки - 587 грн, також трохи мені допоміг, але без нього можно було обійтись.
Хоча ліве крило піддалось доволі легко...
... з правим ситуація виявилась складніше. Особливо важкодоступне місце це стик заднього фартуха, правого крила та ще декількох деталей. Але і тут гравер мене виручив. Гнучкий вал з комплекту дозволив мені дістатись до тих точок, хоча вийшло трохи грубо.
Це дозволило зняти задній фарутух і далі праве крило.
Тепер лишилось тільки дно з лонжеронами.
Задача була відсверлити дно від лонжеронів і по можливості подрібнити їх для зручнішого зберігання. Спершу дно багажника, воно зроблено окремою панеллю.
Далі я довго думав чи зможу розібрати лонжерони на частини, але проблема вирішилась сама собою. Передні частини самі відпали через те що середні частині перегнили як раз біля стику. На щастя передні частини, наважчі і найтовщі корозія не зачепила і вони майже в ідеалі.
Середні від задніх відсверлити було досить просто. Заднні частини і перемичку вирішив не подрібнювати, зберігати її в такому вигялді цілком зручно.
І от переді мною тільки дно, але воно велике і важке. Тому було прийняте рішення поділити його на 4 частини. Воно глиле і використовуватись повністю не буде в будь-якому випадку.
Тепер все це компактно складено і захищено від атмосферних впливів до кращих часів.
Також до витарат можно додати різні сверла, які були використані в процесі - 170 грн. та 60 грн. на великий круг для болгарки.
І нарешті відео, яке показує весь процес за одну хвилину. Виглядає цікаво.
Насправді це треба було зробити ще пару років назад, бо кращі часи все не наступають. На всі ці роботи було витрачено близько 90 годин, висверлено близько 1500 зварочних точок. Це тільки оригінальних точок, без урахування латок та вигнивших точок. Загальні витрати на інструмент та витратні матеріали склали 4574 грн. Але інструмет куплений в процесі цих робіт ще послужить мені для багатьох потреб. Чи варто було це залізо витрачених на нього зусиль та грошей того покаже тільки час.