6 кілець, 8 літер, 9 смужок і цигарку.

Завжди хотів чотири кільця як на Ауді, але у Челіка ніздрі як у Бехи, і разом це не працює. Через це вирішив, що кілець буде п'ять, як в Олімпіаді, але ж там австралійський брейкденс та взагалі якесь мультігендерне неподобство. Тож кілець у мене тепер шість, однак покажу наразі п'ять, бо головне "кільце, щоб керувати всіма" наразі у процесі гравіювання таємничих написів ельфійською.

Була у мого Челенджера одна вада, про яку я нікому не хотів розповідати. Коли я встановлював штири фіксаторів капота, позичив у товариша ступінчасте свердло, що виявилося занадто агресивним, і за першої спроби зробити отвір у підкапотному пластику вигризло шмат того пластику, як веган жере соковитий яловичий бургер, коли ніхто не бачить. На жаль, гумовий ущільнювач, що був в комплекті, наслідки того укусу не приховав, і донедавна за штирем виглядала невелика, але доволі мерзотна дірка (так, саме вона, а не отвір).

Купувати заради тої пари міліметрів порожнечі та суму нову накладку в мої плани не входило, тож зробив дві шайби з нержавійки, які успішно все приховали і заразом додали підкапотці ще трошки олдового блиску.

Два інших кільця пішли під кнопки блокування дверцят. Самі кнопки замовити я так і не спромігся, бо єдиний продавець цього щастя на OLX під час розмови гуляв з собакою, який почав когось жерти. Обіцяв перетелефонувати, але напевно собака таки когось з'їв. Тож шукаю далі.

Ще одне кільце встановив на перемикач світла. Зсередини його майже не видно, позаяк там коліно і навіщо його розглядати, якщо воно твоє? Але через віконце блищить, тож най буде.

Ще у мене був безпорадний шильд Mopar, якому я врешті знайшов місце замість катапульти. 

Та й не заради кілець це все розпочиналося, натомість тому, що я нарешті вирішив серйозно зайнятися підкапоткою і вкотре переробити дизайн славно(марно)звісної "черепахи". Адже червоні літери та сірі смужки з плівки - це хоч і краще за нічого, але з нержавійкою конкурувати не може. Я знаю, що більшості та кришка HEMI 3gen не до вподоби, і сам хотів замінити її напівкршками від 392-го двигуна, але чомусь вона мені раптово зайшла, і врешті я вирішив, що "черепаха" тут залишиться допоки я не обміняю нирку на Shaker kit.

З буквами все було доволі просто: лінійка, комп, макет.

А от щодо смужок у мене були величезні сумніви. Вони всі криві і всі різні! Їх дев'ять штук. Нержавійка - то не плівка, її не потягнеш і на ребро не деформуєш. Тим не менш за допомоги прозорої плівки, маркера та приклеювання тої плівки на монітор компа все вийшло майже ідеально з першої спроби! Процес був схожий на це, але ж "it ain't stupid if it works":

Звісно, це лише початок і лише перша партія деталей - та, що не потребувала гравіювання. Але загальна картина вже вимальовується, і мені вона дуже подобається. 

Якось дуже серйозно та якісно все виглядає.