Маленький гвинтик

П'ятдесят п'ять років тому люди все кріпили болтами та гвинтами, аж допоки якийсь геній не винайшов двобічну клейку стрічку. Відтоді дрібні деталі стали клеїти, бо це ж зручніше, охайніше, менше отворів (якщо завод) та дірок (якщо сам) в кузові - просто свято якесь!

Втім, відтоді як я встановив фіксатори на капот, відсутність тих гвинтиків час від часу не давала мені спокою. Адже півсторіччя тому вони там були!

А у мене що? Величезна нудна блискуча шайба...

Отже придбав гвинтики М4 з нержавійки, метчик та просвердлив ті шайби. 

Різьбові частини гвинтиків вкоротив до декількох міліметрів, адже вони суто для вигляду, позаяк зсередини до них не дістатися, а саморізи з невідомих причин не захотів.

Звісно, на шостому отворі з восьми я зламав метчик всередині шайби, через що витратив на цей елементарний процес на дві години більше ніж то було заплановано.

Тим не менш, із завданням, про яке я ще вранці навіть не замислювався, врешті впорався.

Хотів вже сказати, що це напевно найдрібніше з моїх доопрацювань, але тут чергова партія металу на підході, а там такі, детальки, що скоро зможу ювеліркою займатися. Адже не просто так я три дні ці макети малюю...