Swap... ні, не двигуна. Підвіски.

Коли я починав міркувати над змінами для мого Fusion, я навіть не підозрював, що все зайде так далеко. А зараз я вже й не зовсім розумію, коли саме "повернув не туди", і мене несе потоком тюнінгу майже беззупинно! Але, знаєте, це схоже на затяжну поїздку: якщо вже вирушив, то навіщо зупинятися? Зрештою, психіці допомагає, а це те, що треба. 

Отже, настав час підвіски. Думки про її заміну з'явились у мене після того, як я встановив 19" диски. І мій "корабель" трохи втратив своєї плавності. Тож, щоб повернути "втрачений рай", я почав цікавитися підвісками. Звісно, йшлося про адаптивні варіанти – не хотілося втратити спортивний характер усіх цих перетворень.

За замовчуванням, у стандартній комплектації Titanium 2018 року, стоїть незалежна підвіска зі звичайними гідравлічними амортизаторами. Спереду – підвіска MacPherson, ззаду – багатоважільна. Вона забезпечує комфортну їзду та непоганий контроль, але не вміє автоматично змінювати жорсткість чи налаштовуватися під різні умови дороги. І кліренс у неї фіксований.

Розглядав пневматичні варіанти – там, як то кажуть, до кольОру, до вибОру. Ціни починаються від 2k на ті, що регулюють тільки кліренс, і від 3.5k на ті, що вміють усе. Але не входило це в мій бюджет, і я побоювався, що зажену себе в пастку "єдиного майстра". Тобто, коли лише один фахівець у місті знає, як обслуговувати твою специфічну систему.

Тому вирішив піти більш надійним (і дешевшим) шляхом – підвіска з комплектації Fusion Sport (вона ж стоїть і на Lincoln MKZ).

Мова про CCD (Continuously Controlled Damping) – адаптивну підвіску з електронним управлінням, що регулює жорсткість амортизаторів в реальному часі залежно від дороги та стилю водіння. Комфорт і керованість в балансі. Щоправда, кліренс вона теж не змінює.

Почав шукати її на розборках і таки купив комплектом: чотири амортизатори, блок керування і чотири датчики положення.

І ось вона вже встановлена, з прошивкою від Lincoln MKZ. Відзначу, що у Fusion Sport є два режими жорсткості – стандартний і спорт, а в MKZ ще й додається комфорт.

За відчуттями спорт-режим ще не випробував як слід, але впевнений, що він відповідає очікуванням. Тільки от траса поки не траплялась під колеса. А ось комфорт – це справжній кайф. Ями міста поглинає, як гарячий чай після морозу. Відчуття преміум авто. У нормал-режимі все так само, як і було на стандартній підвісці, що доволі непогано.

І, головне, бюджет вийшов скромнішим. Ну, звісно, все в порівнянні. 

P.S. З днем Захисника всіх причетних!