A8 — на вихід

На жаль чи на щастя не знаю але не довго я був власником чудового флагманського автомобіля Audi A8.
Купував його у клієнта для того щоб перепродати але за час володіння закохався в нього – в його комфорт, керованість, інтуїтивність. Комфорт і керування A8-мою важко порівнювати з тими машинками які в мене є і були, але такі фактори як те що я позичив частину грошей щоб її придбати і те що моя сім’я скоро поповниться ще одним чоловічком (кріплень Isofix в автомобілі не передбачено взагалі) остудили мою голову і я вважаю що прийняв вірне рішення її продати.
Виставивши оголошення на авторіа за 17000 і через тиждень опустивши ціну до 16500 (на той момент такі ж машинки з як на мене з гіршими комплектаціями і з такими ж двигунами) до мене почали телефонувати потенційні клієнти.
Я людина відверта і кожному з тих людей що до мене телефонували по пів години розповідав сервісну історію, які в машині є нюанси і так далі. З напевно 50-ти дзвінків на автомобіль приїхали подивитись лише дві людини. Один з них тільки продав свого B5 пассата, проїхався на машині і сказав що подумає – так після цього і не подзвонив – певно настрашився моїх розповідей що автомобіль не дешевий в обслуговуванні і з його розходом на таксі на ньому не поїздиш :)
Інший – приїздив до машини разів 5. То сам, то з дружиною, то з якимось кентом-спеціалістом по Аудюхах, то знов сам. Хотів продати свою Хонду CRV і пересісти на Ауді. Проте свою машину не продав і не мав грошей щоб забрати мою.
Та я не сильно розстроювався по такому ходу подій бо ще хоч трішки хотів попантуватись на такому шикарному тазіку.
І ось одного дня мої співробітники сказали що є на мою ласточку потенційний клієнт який вже стоїть біля неї на вулиці і хоче взнати що і як. Зі слів друзів він хотів замовляти нову машину з салону а поки автомобіль виготовлять (а це 3 місяці). Вийшов на вулицю і познайомився з чоловіком. З розмови було видно що чоловік з серйозними намірами. Поговоривши хвилин 5 я зрозумів що чоловік не сильно орієнтується в Ауді – після моєї розповіді він сказав що йому все підходить навіть не захотівши проїхатись. Я сам запропонував йому тест-драйв бо як так купувати машину навіть не проїхавшись. Проїхавши декілька км повернулись на сервіс – моє враження було що він практично ніколи не їздив на такого класу автомобілях – закрались сумніви на рахунок того що хоче купити ще нову у салоні, не дуже подобалась мені така його історія але мене це впринципі мало хвилювало.
Це був понеділок чи вівторок вже не памятаю. Після поїздки домовились що він привезе відразу або всі гроші або завдаток. Через години півтора він чекав мене біля машини з завдатком. Мав 500 доларів, 100 з яких гонорово дав моїм товариша наскільки як мені було зрозуміло «за падгон», 400 дав мені. Я почав його питати коли він зможе їхати переоформляти в МРЕВ машину. Так це був точно понеділок бо якраз по понеділках в МРЕВ вихідний. Домовились або на вівторок або інший день окрім середи бо в середу я не зміг би відпроситись з роботи.
І тут почалось саме цікаве. Каже мені – «ну всьо – давай ключі, техпаспорт я поїхав».
Я кажу – «ти певно жартуєш – або вся сума і даю документи і ключі – або до зустрічі в МРЕВ»
Він поняв що я не лашара і домовились що зідзвонимось ввечері домовитись на точну дату переоформлення.
Ввечері він мене так і не набрав, наступного вечора мої товариші мене запевняли що він дзвонив до них і казав що вже має всю суму тільки в гривнях і поміняє на долари і відразу набере, наступного дня він приїха з дружиною, показав їй машину і сказав мені що його підставили якісь друзі які мали віддати йому гроші і так і не віддали. Казав що піде в банк брати готівковий кредит. Домовились про крайній день переоформлення – суботу. За час нашої тижневої епопеї я так і не знімав машину з авторіа але по всіх дзвінках, а їх було реально десь 20 говорив що взяв завдаток і домовився про продаж.
В пятницю ввечері до мене телефонує мій товариш і каже що той покупець хоче зустрітись в суботу і поговорити. Я так зрозумів що брати машину він передумав. Нафіга було іпати мені мозг тиждень часу а потім передумувати. Я сказав по телефону що якщо він відмовляється брати машину то нам впринципі нема про що говорити, але сказав що як він сильно хоче поспілкуватись то завтра я з 9:00 на роботі.
Наступного дня він в 9:00 вже чекав мене біля машини. Почав розказувати щоб я віддав йому завдаток. Я пояснив йому що люди просто так завдатки не залишають і що завдаток є гарантією намірів покупця перед продавцем – тим більше що я не брав у нього аванс у розмірі 10% від суми автомобіля.
Як би виглядало якби я віддав би йому завдаток і почав дзвонити до людей які цікавились за цей час машиною – покупці би подумали що я точно або дебіл або що клієнт приїхав дивитись на машину а вона виявилась чи то поганою чи то нечесною – ніхто би так і не приїхав.
В кінці кінців я сказав – «Хочеш ображайся, хочеш ні але завдаток я не віддам» Також сказав що автомобіль далі починаю продавати а він якщо зможе вирішити свої фінансові питання то нехай дзвонить і везе доплату.
Він так і не набрав і наступного тижня я її таки продав. Приїхав постійний клієнт – сам їздить на Q7 4L, дружина на Q7 4M і якраз син продав стареньку BMW і шукає собі заміну – одне з побажань – двигун не менше 4,0 оскільки мало накатує в рік а хочеться потужну тачку. Проїхавшись на ній і вивчивши її сервісну історію він в той же день привіз гроші і ми через два тижні поїхали в МРЕВ – переоформили, пожали руки і тепер я далі буду ще й обслуговувати цю прекрасну машину.

І до речі, привезли мені наклейки-репліки для сотки Kamei — коли прийде час фарбування наклею нові — на ширину листа влізло 4-ри комплекти, тому якщо щось криво поклеють то можна буде не боятись бо є зайві комплекти.

Всім веселих вихідних.