Всяка всячина що я робив. Фоток не буде, бо я їх успішно ...

Ітак зараз будуть спогади, що я (у деяких моментах не без допомоги друзів) з останнього робив для пані Вольвіри. А саме, розбирався з механізмом люка, зробили нову поличку на зад, для закріплення динаміків, та встановлення нових протитуманок (Аля під ретро). Ну хочаб протитуманки порівняємо, бо тут можна фотки знайти. Чому без фото? Мене Google Photos добре так простібав, і при видаленні з нього фотографій, вони і на телефоні повидалялись. Сумно не то слово.

Ітак підем по хронології! Люк:

З ним був такий прикол, що відкривався він нормально, а от закривався через сраку. Так як тут не електричний привід відкриття\закриття люку, а механічний (весло), то я подумав може троса погнили і їх в якийсь момент позакусювало. Щож. Відкрив я люк, і почав дивитись. Вам же дам вирізку з parts catalog, як він влаштований його механізм.

Ітак. Трос тут цікавий, він же і служить передачею для шестерні, яка сидить на механізмі трищітки весла, щоб ти його не порвав, коли зачиняв люк. Я й подумав, можливо в момент підняття кришки, йде сильне тертя, і типу воно там застряє. Помазавши під'йомчик де кришка підіймається, солідолом, зрозумів що ефекту воно не дало, і я почав копати далі. Наступна думка була що щось з механізмом, і вирішив передню кришку зняти і подивитись, як весло рухає троса. А там все просто, шестерня в зацепі з тросами. Важливо щоб та шестерня, як і все весло стояло чітко на своєму місці. А болти які якраз кріпили кришку зверху, та й трищітку весла, (25) якраз були не закручені нормально. Тому було прийнято рішення закрутити як ті болти, так і ті що були у салоні. Добряче закрутити. І таки це було причиною, що люк нормально не закривався. Пізніше я болти (25) змазав фіксатором різьби, щоб вони не роскручувались. Тепер я знову можу користуватись люком.

Далі протитуманки:

Був я в одному магазинчику усякої, всячини для авто. Щось там батя собі підберав, і приглянулись мені там протитуманки. Я їх захотів встановити собі, замість тих що в мене стояли. Вони круглі, та хромовані, під цоколь H3. А так як в мене на основне світло стояли леди білого кольору, то в дощ або туман я бачив рівнесенько ніфіга. Тому думаю що протитуманки в мене будуть галогенові. Взяв я їх, та відразу купив лампочки OSRAM під H3. Прийшов час все це встановлювати, та демонтувати старі "протитуманки". По суті тут свого місця під протитуманки немає. Навіть у брошюрах старих вольвовських, вони кріпили їх на бампер, як зараз, так і я їх буду ставити. Розмістити я їх вирішив блище до ришітки по бокам, і так щоб не мішали. Ок, задача поставлена. Щоб зняти ті і поставити ці, треба було знімати губу яка болтами кріпиться до бампера, і можна буде мати доступ до гайки яку треба притримувати щоб відкрутити протитуманку. Проробивши всі ці маніпуляції, та зібравши все це до купи маємо такий результат!

Далі поличка:

Старої полички я нажаль фото не знайду. Так що вітре на слово. Вона була жахлива. Як ні як 43 роки вже! Тому я звернувся до друга, щоб він мені зробив поличку з ДСП + фанєра. Поличка була вигнутої форми, із отворами під вентиляцію. Такої ширини щоб поміщався пластик який ховав би паси безпеки, яких там не було. Ну тоді той пластик йде у сміття, бо за 43 роки йому тотальна тринда прийшла, і він розсипався у руках. Щож поміряли, вирізали, приміряли, підрівняли, стала добре. Ще й отвори під овали зробили (початкова задумка цієї полочки була якраз під нормальне кріплення овалів. Так тепер треба зробити ребро щоб ставало під заднє вікно! Тут задачка із зірочкою. Взяли ми фанєру, і давай її гнути. Гнули-гнули, якось вигнули що вона хоч якось прикриває те місце під вентиляцію, але як ми все це не кантували, нормально вона так і не стала, але до резинки вікна прилягає щільно. Ну я й думаю, фіг з ним! Сильну підгонку деталей не зробиш доступними нам засобами. Думаєте що я з другом усе це дерев'яним і залишив? Ніфіга! Ми купили тканину, синій велюр, щоб більш менш попасти у колір салона. Та й друг обшив це все діло. Ось результат, в основному друга, праці.

Останнім часом мене частенько плавить на фоні не вирішених проблем із особистим життям (та й інших проблем), тому зараз я трохи на гальмах. Але намагаюсь тримати зв'язок, та розповідати що там трапляється з пані Вольвірою. Далі в мене планується переход на кастом інжектор, побудований на SECU-3i. Чекаю на реперний диск для шківа колінчастого вала, та залишилось замовити регулятор тиску у паливній рампі, і можна потихеньку будувати інжектор, довкола карбюраторного мотора. Дякую за увагу! Мирного неба вам над головою)