Лапки, зубки та Пепіта

Стокова оббивка сидінь мене здебільшого   влаштовувала, зокрема й класичним візерунком на центральній частині (до якої повернемося пізніше), а незначні вади водійського сидіння я прибрав за півгодини заміною шнурка, що луснув, на мотузку для білизни з найближчого госпмагу. 

Однак із всією тою "деревиною" та "сріблом" сидіння дещо випали з контексту, а в особливості їхні бічні частини з якоїсь блідої сірої тканини з купою непотрібних швів.

Звісно, можна було б піти шляхом пересічного власника Челенджера і придбати салон від якогось SRT або ScatPack, але це точно не мій шлях, адже серед варіацій оббивки є лише декілька видів тканини (шкіру та алькантару я принципово нп розглядав), і найбільш цікава серед них - це та, що у мене.

Звісно, на меті я мав наближення до оббивки сидінь 1970-х, а вона там була доволі чудернацька. 

Зелена та червона тканина зазвичай поєднувалася з пластиком або кузовом відповідного кольору, тож мене цікавив саме монохром, щоб стилістично пов'язати інтер'єр з екстер'єром.

Цей плід в клітинку знайти майже неможливо, та й не можу сказати, що мені такий візерунок дуже до вподоби, позаяк він більш на матрас схожий ніж на ту шотландку. Але ж це на щастя не реставрація, а вільна робота на тему.

Втім, саме стокову plaid fabric 70-х мали на увазі дизайнери Dodge, коли обирали матеріали для нового Челенджера. Замість одної з варіацій Тартану вони обрали інший, не менш відомий патерн, - houndstooth. Але зробили це на мій смак  не дуже ефектно та переконливо, бо, розраховуючи на масмаркет, ретро мотиви вони використали, як завжди, занадто обережно:

Отже, передивившись купу класичних шотландських орнаментів, включно з Барбері, що вже намозолив око, я вирішив зупинитися саме на стоковому патерні нового Челіка, але в палітрі, що притаманна його славетному пращуру. Крім того, що це красиво на мій погляд, таким чином створюється своєрідний місток між сучасністю та минулим. 

І тут саме час повернутися до історії цього візерунка. Адже гусяча то лапка, куряча або взагалі зуб? І якщо зуб, то чий? 

Класичний візерунок з косою деформованою клітинкою з'явився у XIX сторіччі у вовняному одягу шотландських пастухів поряд з клітинкою. Через специфічну форму називався він початково 

"зуб щеня", а за збільшення розміру "клітинки"  перетворився на "зуб собаки".

В 30-х роках обидва патерни увійшли до чоловічої моди завдяки провідним дизайнерам, як символ успіху та заможності. Адже вперше "зуби" показав принц Уельский у своєму повсякденному вбранні.  Наприкінці 40-х Коко Шанель принесла "зуби" і в жіночу моду. Принци та принцеси заразом з тими, хто хотів до них стилістично наблизитися, носили зубасті плащі, костюми та сукні і були раді. В англомовних країнах орнамент отримав назву "зуб хорта" (houndstooth), бо тож охота, британський стиль, атрибутика еліти. В свою чергу, у франкомовних країнах клітинку називали "куряча лапка" (pied-de-poule).

У нас цей орнамент відомий, як "гусяча лапка", а в Польщі називається "Пепіта", що перекладається з іспанської, як "насіння".

Але ж хоч там як, а ми тут про автівки начебто. Щодо застосування "зубів" в оббивці автомобільних салонів, то цей тренд заснував Порше у пізніх limited edition своїх 356. Експеримент видався вдалим, і, починаючи з 1965, оббивка houndstooth стала візитівкою всіх Porsche 911.

Навіть серед опцій сучасного 911 GT3RS ви знайдете Пепіту, а в різних ретро версіях  та рестомодах на кшталт Singer вона зустрічається  не лише на сидіннях, але й на дверцятах, панелі приладів та аксесуарах:

Свого часу славнозвісна клітинка з'являлася в інтер'єрах цілої низки європейських та американських автівок (зокрема маслкарів) переважно спортивного характеру.

До того ж, відповідаючи на питання "а навіщо те бабусино покривало?", зазначу, що в каталогах Recaro таких варіантів теж безліч:

Саме такий дизайн я вирішив обрати для Доджа, адже ретро посилання та історичне підґрунтя є очевидним:

Втім якісну Пепіту легко обрати, важко знайти і майже неможливо отримати гарну консультацію продавця.

Тиждень пошуків, про які я розкажу окремо,  привів мене до придбання ось такої тканини, що я щойно отримав на Новій Пошті:

Приміряв її на сидіння у вигляді рулону і результатом залишився прям дуже вдоволений: 

З відповідністю до екстер'єру все теж начебто чудово:

За відсутності розвинутої уяви зрозуміти фінальний вигляд наразі доволі важко, адже сидіння потребують цілої низки змін щодо розташування швів, елементів, тощо, але загальний напрям вже видно. До речі, дупа теж не має заперечень. Отже чекаю на понеділок, щоб запустити процес у роботу: