Сьогодні я по справжньому ох₴їв…
У зв’язку з аномальною спекою власники не знають вже, як ховати автівки і чим тільки не закривати все. Постоявши в перші дні на сонці і побачивши температуру, яку показало авто я прийшла в шок.
Закриваю лобове, шкіряні сидіння накриваю з тої сторони, де на них можуть падати сонячні промені, але всеодно шкода авто лишати під палящим сонцем на цілий день. От і знайшли ми з сусідами вихід, ховати їх за домом біля сусідських гаражів. Газонів і клумб там немає, тільки собачі какулі,
тому зі спокійною душею почали там під деревами ховатись.
Вітру немає, урагану і дощів, здавалося б чого боятися, на дворі штіль і спека… але я сьогодні офігіла. Авто перепаркувала під дерево у тінь, зробила фоточку гарну, як він там чілиться і пішла додому. Ближче до вечора подзвонила сестра і сказала, що заїде і візьме зарядку для акумулятора, бо в їх другому авто акум після простою розрядився. Каже, що не хоче заїжджати в двір, бо в нас вузький проїзд і вона таке не любить. Кажу їй, щоб підʼїхала під вікна, саме там моє авто якраз стоїть і я вийду віддам, заодно і перепаркую назад у двір, бо сонечко не так пече і тіні там немає всеодно. Виходжу, віддаю зарядку, стоїмо розмовляємо біля авто і тут як кадри з фільму в заповільненій зйомці: щось різко затріщало з наростаючим звуком чуємо хруст і на наших очах падає дерево… прямо в сторону нас і мого авто, ми як дали дьору звідти, що у мене від такого старту розболілось коліно. Спиняємось, мовчки дивимось один на одного і навкруги нас тиша… я перша заговорила, але ту розмову вже передавати не буду, бо там на одне нормальне слово 4 матюка… в шоковому стані ми ще трохи постояли і вона поїхала, а я лишилася зняти відео і зробити фото… Якби це сталося, коли я була б вдома, то картина інша: наприклад, вихожду дивлюсь по факту і розумію «ух ти, як повезло!» А тут ніфіга, це було прямо перед нами аж земля затрусилася від вібрації, бо дерево важке з плодами і якби воно впало на авто, ту була б відбивнушка з мого Фокуса… стойки, дах, лобове, капот і навіть крила приплющило б так, що там ремонт був би триндець, який дорогий….
Фарт - друге імʼя мого малого. В той момент пронеслись всі робочі дні за добрих 5 років, як я складала по 50-100$ щомісяця, щоб назбирати і купити це авто….
Інколи, як згадую скільки раз мене проносило від різних обставин так, що я дар мови губила, то аж мій шок в шоці від цього… 🫣
ось така от історія…
капот шкода, він фарбований, тому з заводу всеодно ЛКП краще протистоїть сонцю, а тут якось шкода чисто психологічно можливо. Але всьо, мене вже під деревами не буде хай краще на сонці стоїть, бо один раз фартонуло а другий може вже не пронести… випробувати долю вже не хочеться…🫣
А про бабульок посміялася в голос 😂😂😂 у когось назріває виробництво соусу ткемалі 🤣🤣🤣
Пощастило так пощастило👍
А спека дійсно аномальна...
Але бодрячок був хороший, аж всю ніч снилося, що на тролейбусі їжджу 😁
Моя рука місяць виглядала отак, коли ще не купила Форда, а Чері вже продала 🤪
Так пощастило капітально, вже там немає бажання стояти 🙏😇
Я дуже радий, що фордік не постраждав!
Эх, паркінг, підземний, ще й безкоштовний, таке лише у мріях буває, нажаль)))
В нас під липою на сезон, коли вага виділяє сік, також є відчайдушні, які паркуюють. Коли авто брудне, то спокійніше, а от коли помив, бо якось боляче 😁😅
Мені не до аличі було, я сама чуть тієї аличі не наклала😅
https://driver.top/exp/341768