Одноденний курс з безпечного водіння від ADAC

Після корони профспілка нарешті відновила курси з безпечного водіння на полігонах ADAC. Кожні 2 роки кожен член профспілки має можливість пройти такий курс. Минулого разу я вже проходив такий курс на Турані у 2019му році, 21й випав по зрозумілим причинам, а в 23му я вирішив знову скористатися можливістю провести цікаво час. Тим паче день на полігоні зараховується як робочий, а фірма перейняла кошти на обід - ну геть гріховно на таке не погодитися))) Як і минулого разу було 2 полігони на вибір, якщо минулого разу мені був ближче в Грюндау, то тепер вже ближче було до Ольпе + для різноманіття хотілося б побачити інший полігон.

Отже все традиційно почалося з теоретичних основ, підлаштували крісла і підголовники в авто як має бути, а не як невідомо що і де))) Ну і звісно далі вже вчилися знаходити граничні моменти в швидкості руху, слаломі, гальмуванні на різних покриттях, гальмуванні на точність, тощо. Погода була така собі, ми час від часу виходили на вулицю із затишних салонів авто на холодний вітер і мряку... Т.к. я був одітий відносно легко, то це вже було по відчуттям гранично по комфорту))) По закінченні ми отримали сертифікати, які у деяких страхових компаніях можуть допоготи знизити щорічний внесок (але не для моєї 😞).

Коли я приїхав ввечері додому, то під час гри із сином відчув дивний біль у спині. Тьху-тьху-тьху, позвонки ніби ще всі на місці та й я нічого важкого не піднімав вже давно. Через годину з’явилися доволі сильні простріли у поясниці і я зрозумів, що холодний вітер на розпарену спину дав своє... Ще через годину я вже повзав на 4х без змоги тримати тіло вертикально без допомоги... Наступного дня я взяв лікарняний і поїхав до лікаря. До речі, сидіти і керувати авто взагалі проблем немає, а от стояти і тим паче ходити – просто атас. Для допомоги в переміщенні свого тіла я взяв у дружини один держак від швабри, а інший від мітли, ото так і рухався від і до авто. Лікар дав 2 таблетки якогось знеболювального і за ніч біль зник. Еххх, старіємо...

Рухаємося далі 😉