Пише мені вчора мій товариш: "я тобі - каже - пришелепкуватий подарунок зробив. Тримай пісню від штучного інтелекту про твою СТО-шечку за моїм описом".
Я послухав. Прикольно! І одразу ж з'явилась думка про Челік олдовий рокешник замовити. "Пиши - каже - опис на 200 символів".
Ну я і написав. Ставився, звісно, скептично, бо щодо музики у ШІ теж є свої "пальці", "літери" та "спиці на колесах". Але ж дивіться, який мастерпіс вийшов!
Чесно кажучи, текст мене просто приголомшив, бо я давно шукав пісні про Челенджер, і нічого крім якогось індійського лайна так і не знайшов. А те, що створила "бездушна машина" принаймні не гірше за творіння маркетологів 60-х. Та куди там? Воно в рази краще!
Challenger Cure
Vinyl crackles winding down the road
Chrome reflection heavy load
Woodgrain dashboard shifting gears
Rumble roar silencing fears
Dust and smoke in the rearview blind
Leave depression far behind
Steel and leather oldschool ride
Apocalypse howlin' outside
Challenger deep in my soul
Revvin' engine makes me whole
Speedin' past the apathy
Seventies glory sets me free
Radio blasting classic tunes
Full moon shining neon blooms
Tires screamin' across the night
Headin' straight to the edge of light
Burning rubber gets rid of grey
Miles away from yesterday
Heartbeat racing through my veins
No more sorrow no more chains
Challenger deep in my soul
Revvin' engine makes me whole
Speedin' past the apathy
Seventies glory sets me free.
~~~
Я тут вчора в умовах блекауту поетичний переклад зробив, щоб було більш зрозуміло. Але ж це так дивно, коли людина перекладає текст, згенерований комп'ютером, змагаючись з ним у якості перекладу... Я, до слова, переміг.
Челенджер, що лікує.
Дорога тягнеться, вініл тріщить
Педаль в підлогу, яро хром іскрить
Погляд крізь деревину, чіткий шифтера змах
Гулкий вихлопа рев заглушає мій страх
Лишаємо лиш пил та дим у дзеркалах
Що приховали розпач десь в далях
Метал та шкіра - олдскульний "краєвид"
Тим часом зовні стрімко гине світ.
Челенджер душу мою опанує
Двигун у редлайні мій розум лікує
Ми хутко із ним оминаємо долю
До сімдесятих, свободи, на волю.
Класичний трек з динаміку лунає
І повний місяць, мов неон, палає
Вереск покришок розриває цю ніч
До крайсвітла мчимо, що десь там потойбіч.
Палаюча гума стирає печалі
Минуле від мене щомилі все далі
І треком судин серце рухає кров
Нема ані жалощів, ані заков.
Челенджер душу мою опанує
Двигун у редлайні мій розум лікує
Ми хутко із ним оминаємо долю
До сімдесятих, свободи, на волю.
Ну і в цілому трек непоганий вийшов. Vintage rock gritty, як написано. Навіть попри всі нюанси, що, впевнений, приберуть з часом, це можна вмикати та слухати прям зараз без жодного сарказму. Що я і пропоную вам зробити. Ось воно у караоке форматі:
Made my day, як то кажуть.
Дуже шкода, що Корнел вже нічого не заспіває. Я б це залюбки його голосом почув під кліп Show me how to live:
Пробіг 83300 км.
🔥🔥🔥
Вау еффект колосальний.
Але нажаль тепер вже "вага" написання свого треку невільована.
Будь хто може написати (поки що, звісно, кривенько) але вау еффектний шедевр. В будь якому стилі, на будь які слова (українською та з матюками теж може :D)
Дуже цікаво споглядати що в світіт коїться з LLMками :)
Під таку музику газульку до упора да по автобану… ))