А чи знали ви, що Lacetti брав участь у Чемпіонаті світу з турінгових автомобілів (WTCC)? Цей автомобіль виявився досить успішним, привертаючи увагу своєю надійністю та маневреністю. Хоча він виступав під маркою Chevrolet, це не зменшує його значущості для шанувальників.
Отже, у мене знайшлася вільна хвилинка, щоб написати лонгпост про мої спостереження щодо переваг і недоліків Lacetti після 8 місяців володіння. Відразу зазначу, що всі ці плюси і мінуси будуть розглядатися у в'єтнамських реаліях, які суттєво відрізняються від українських. Лонгпост буду оздоблювати фото Лачікен та мемосами.
Почну з недоліків. Першим і суттєвим недоліком для мене стала оглядовість. По-перше, товсті стійки займають значну частину лівої півкулі огляду. При повороті наліво часто можна не помітити мопеда, а їх тут, очевидно, багато. Я розумію, що стійки призначені для безпеки, і до Лачетті я їздив тільки на радянських корчах (ЗАЗ форевер), але чому ж ті стійки такі товсті в Лачетті?
Продовжуючи тему оглядовості, хочу додати, що в Lacetti вона залишає бажати кращого. Можливо, це лише моє суб'єктивне враження, але через досить низьку посадку мені важко визначити початок капоту. У міських умовах, де всі автомобілі та байки рухаються буквально міліметр в міліметр, дуже важливо чітко відчувати габарити свого авто.
Але самі габарити авто досить цікаві. Lacetti є досить вузькою, але довгою машиною. Її вузькість неодноразово допомагала в ситуаціях, коли потрібно було протиснутися на вузьких вулицях Сайгону.
Щодо двигуна, перед покупкою багато оглядів наголошували на слабкій потужності двигуна. У Lacetti з двигуном 1.6 динаміка та максимальна швидкість дійсно невисокі. Однак для в’єтнамських доріг, де середня швидкість у місті становить лише 20 км/год, ці характеристики не є критичними. Тут не прийнято швидко прискорюватися, оскільки це може призвести до зіткнення з мопедами. Проте витрата палива залишає бажати кращого. Сайгон – це місто першої та другої передачі, і витрата палива перевищує 12 літрів на 100 км. Хоча ціни на паливо тут прийнятні (1 літр – 1 долар), газ чомусь не є популярним.
Щодо надійності мотора, важко судити після лише 8 місяців використання. Всі ремонтні роботи були проведені через недбале ставлення попередньої власниці. Це не має відношення до статі, просто так склалося, що попередня власниця була жінкою. Мотор, ймовірно, простий та надійний, і при правильному догляді буде служити довго.
Попередня власниця, здається, не дуже добре розбиралася у правильному користуванні автомобілем. Як я це зрозумів? По-перше, втягуючий механізм паска безпеки працює досить погано. Пасок після відщебнення втягується повільно і не повністю (у пасажирського паска такої проблеми немає). Це говорить про те, що, ймовірно, пані просто защібувала пасок перед тим, як сісти в крісло, і так їздила постійно. Від цього пасок постійно був затягнутий, тому й втягуючий механізм працює погано.
Ще одна проблема від попередньої власниці з В'єтнаму полягає в тому, що вона, здається, не розуміла, для чого потрібна кнопка рециркуляції повітря в салоні. Ймовірно, хтось їй сказав, що краще завжди тримати рециркуляцію ввімкненою, оскільки це трохи економить паливо. Тож вона їздила з постійно ввімкненою рециркуляцією всі 13 років. Коли я спробував її вимкнути, кнопка дуже здивувалася і відмовилася відключатися, бо залипла.
Наступною проблемою саме в моєму авто є магнітола. Хтось вирішив встановити сенсорну магнітолу на Android. Хто взагалі придумав ставити сенсори в автомобілі? Це ж повна нісенітниця. Спробуй влучити в потрібну ділянку для додавання звуку чи взагалі щось зробити на ній, не відволікаючись від дороги. З кнопками та крутилками все просто – їх можна легко намацати. Навіщо там ті сенсори? До того ж, Android постійно глючить. Магнітола працює лише для музики. Хоча звук в авто непоганий – Рамштайн лякає в’єтнамців на повну.
Все інше немає сенсу описувати. Машина як машина – все їздить, крутиться там, де має крутитися, гудить там, де має гудіти. Дякую всім, хто дочитав аж до цього місця.
Пробіг 136000 км.