Купівля

Що ж. 

Нарешті я купив гольфа. 

Декілька років мріяв про перший гольф. Але все відкладав купівлю. А тут подумав - чого б не зараз. А вдруге я до завтра не доживу і булу шкодувати, що так і не придбав те авто, яке давно хотів.

Отже. Гортав якось олх. І тут оп - перший гольф. 900 доларів. З мінусів - по техпаспорту. Через то вагався.

Десь через два тижні ціна впала до 800. Ну думаю, знак.

Знайшов людей, які його заберуть, перевезуть до місця служби. 

І от, настав той день. Гроші заплачені. Ключі забрано. Машинка поїхала до мене 

Не доїхала. Здох генератор. Відповідно здох заряд на акумі.

Два дні на сто. Спроба два. Виїхала.

І...

Не доїхала 23 км. Порвався тросик від педалі газу.

За дивним збігом а мене в рюкзаку був тросик і пофіксили.

Та дам. Машинка біля мене.

Швидкий огляд.

Ніби слідів іржі не помітив. 

Колір не рідний, фарбувалася з балончика.

Радів, що рідні дверні карти. Але не довго. Колишні власники вирізали в них дірки під динаміки.

Стеля в дірках.

Панель в такому собі стані. Під реставрацію.

Але найгірше - проводка. Нарахував мінімум 4 невідомі кнопки. Для чого і куди - не ясно. На днях до елекрика повезу, що б він то все зняв і пофіксив.

На рідному бампері прикручені якісь протитуманки, кабель перемотаний ізолентою. На смітник. (Точніше олх).

Колеса стоять сталеві 14 з ковпаками. На мусорку.

Роботи по ньому валом.

Але я все рівно щасливий, що став його власником