Жебрацьке лухурі.

Ось тут я нещодавно якусь нісенітницю ніс про те, що "мене так влаштовує", "принаймні все однорідне", "змирився, що всередині менше ретро"  blah blah blah... Тиждень знадобився мені, щоб пересвідчитися в тому, що не влаштовує і не змирився, а ще тиждень пішов на те, щоб знайти шляхи виправлення та втілити задум в реальність.

 Попередня срібляста окантовка не подобалась мені шириною та кривизною, через яку чорний overlay довелося зробити ще ширшим. Стирати все до "дерева" я боявся через ризик пошкодити аквапринт, але згодом, як то часто буває, пустився берега і схопив 647-й з ганчіркою. Декілька хвилин потому я мав суцільно однорідні панелі, що вже непогано, адже можна було розпочати наново з чистого "дерев'яного" аркуша.

Потім заїхав до магазину графіті Ulicnnyi, де придбав балон Montana Black Silver Chrome. Щодо кінцевого ефекту, це звісно не дзеркальний хром, а здебільшого напівматовий металік, яким ймовірно і робили окантовку під час принту. Хоч там як, а виглядає колір не дешево і доволі переконливо, та й автівка не з 70-х все ж таки.

Тепер стало питання як зв'язати всі елементи в одну цілісну картину, адже позбавлятися чорного глянцю я не бажав. По-перше, є інші чорні елементи, з якими має залишитися стійкий ментальний зв'язок, по-друге, великі сріблясті елементи виглядають, як лайно з аліекспрес.

Отже, знов нарізав тонкі стрічки з плівки та зробив маски, за яких "хромованими" мали б стати лише тонкі смужки на деталях, а решта мала залишитися чорною.

Зважаючи на те, що я мав за мету не лише повернути окантовку на великі панелі, натомість додати її на купу дрібних деталей, це вимагало доволі кропіткої роботи з маскування. Аж десь на годину. Ідея спрацювала чудово!

Врешті крім двох великих панелей пофарбував окантовки всіх чотирьох дефлекторів, включно з тим, що розташований над бардачком, окантовку панелі приладів та чохла КПП.

Панелі довелось розбирати разів сім, бо до фінального варіанту прийшов на одразу, втім воно було того варте. Ось тут перевага тонких окантовок очевидна. Виглядає охайно і без зайвого нагромадження. Чорний на інших площинах деталей додає контрасту.

Отже, врешті вдалось зробити майже те, чого прагнув з самого початку. Ретрофльор повернувся, начебто й не лишав мене на ці два тижні. 

Втім, в процесі чергових трансформацій лак на "деревині" я все ж таки трішки пошкодив. Це дещо зіпсувало мій ранок, але папір з водою та три тонких шари матового лаку Motip все полагодили і зробили навіть кращим, ніж то було спочатку - ідеальна поверхня, як на мене:

Так приємно тепер їхати серед цього фарбованого пластика, що аж душа радіє! 

Залишається щось з новою ручкою КПП вигадати, бо я її під чорне-чорне підбирав, а це черговий facepalm.