Якщо ви гадаєте, що з приходом осені я таки вгамувався зі своїми подорожами, то ви дуууже помиляєтеся))) Власне ідея провітритися до Нідерландів виникла дуже спонтанно. Я знав, що мій 3юрідний брат воює на сході, тому не задовбував його своїми дзвінками, а лише час від часу листувалися з ним, чи з іншим 3юрідним братом. А тут якось вдалося зідзвонитися, коли він відновлювався після поранення в шпиталі. Виявилося, що його дружина з дітьми спочатку шукала прихисток в Румунії, а потім перекочувала до Нідерландів. Списалися з нею, виявляється тут їхати якихось 3 години до них. Думаю, супер, поїдемо, побачимося, познайомлюся з племінником і заодно нові міста і фортифікації відвідаємо. Забронював готель на 2 ночі в Ротердамі і вперед.
Вранці ми зібралися і попхнули на Алфен-ан-ден-Рейн, де і осіли наші родичі. З одною дозаправкою та через 350 км від дому ви вже були на місці. Разом вийшли прогулятися містом, адже погода це дозволяла. Чогось особливого в цьому місті важко знайти, тому просто кілька фоток типових нідерландських мостів, каналів та будиночків на них.
Ауде-Рейн чи Старий Рейн - один з рукавів дельти Рейну, через який до середніх віків проходило головне русло цієї річки. У давнину по річці проходив північний кордон Римської імперії. Після XVII століття Старий Рейн став практично непридатний для судноплавства.
Ну власне ото і все на перший день нашої вилазки, адже спілкування з родичами було власне метою номер один. Незвично дещо знаходитися нижче рівня моря, а от нідерландці зі школи обов'язково мають вміти всі плавати на випадок НС... Та й не дивно, коли над тобою завжди висить певна кількість води...
Другий день ми почали з Роттердама, де ми і ночували. Т.к. портове місто зазнало великих ушкоджень в часи 2ї СВ, то годі було шукати тут історичні будівлі, а от всякого авангарду і модерну тут досхочу 😀Чого варті лише кубічні будинки:
Цей ряд будинків побудований за новаторським проектом архітектора Піта Блома в 1984 році. Він повернув паралелепіпед будинку на 45 градусів і поставив його під кутом на шестигранний пілон. Кубічні будинки складаються з 3 поверхів: на 0му поверсі маємо вхід; на 1му - вітальня з кухнею; на 2му - 2 спальні з ванною кімнатою;
а на поверненому поверсі подеколи розбивають невеликий сад. Стіни і вікна по відношенню до підлоги нахилені під кутом у 54,7 градусів. Загальна площа квартири становить близько 100 м², проте близько чверті простору є непридатним для використання через стіни, які нахилені під кутом. Поруч розташувалася цілком адекватна майстерня з ремонту човнів:
Білий дім був побудований у 1897 році за прикладом американських хмарочосів. На той час це була найвища офісна будівля в Європі. Це була одна з небагатьох будівель у центрі міста, яка пережила бомбардування Роттердама у 1940 році.
З Роттердама ми попрямували до Гааги - не відвідати це легендарне місто було б недоречно, особливо в очикуванні трибуналу над мокшастаном))) Це місто - резиденція нідерландського уряду і парламенту, столиця провінції Південна Голландія та осідок нідерландського короля. У Гаазі розташовані відомі міжнародні правові фундації: Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд.
А припаркувалися ми зручненько в парку біля пам'ятника на честь перемоги над Наполеоном та заснування Королівства Нідерландів.
Королівський палац Нордейнде в центрі Гааги служить офіційною резиденцією голландської монархії і розташований неподалік від Бінненхоф. Будівля була побудована в 1533 році для губернатора Голландії Віллема Гоудта. Після масштабної реставрації в 1970-х роках палац тепер служить офіційною та робочою резиденцією короля.
Бінненгоф ("внутрішній двір") - комплекс будівель у центрі нідерландського міста Гааги, в якому містяться Генеральні штати (нідерландський парламент) і резиденція прем'єр-міністра. Його історія почалася в 1247му році, коли граф Голландії Вільгельм 2й і звів на цій ділянці мисливський замок.
Поруч розташовано Гевангенпорт - колишня брама міських укріплень резиденції Гааги. Будівля була побудована в 1296 році як ворота і караульна вежа замку Бінненгоф. Сьогодні у відреставрованій будівлі розташований Музей історії міста та історичного права.
У 1280 році було закінчено замок Ріддерзал ("лицарська зала"), що використовується для урочистих промов монарха з нагоди відкриття сесій нідерландського парламенту Генеральних штатів, а також для офіційних королівських прийомів і міжпарламентських конференцій.
Cтара ратуша була побудована між 1561 і 1565 роками за прообразом ратуші Антверпена і вважається однією з найважливіших будівель епохи Відродження в північних Нідерландах.
Найстарішою церквою міста вважається Клоостеркерк ("монастирська церква") - збудована у 1400 році і до 1583го року була частиною домініканського монастиря.
Також в центрі міста ми зустріли Сінт Якобускерк - католицька церква св. Якова Великого. Церква була побудована в 1875-1878 роках за проектом відомого архітектора П'єра Кейпера. Це найвища церква міста. Остання реставрація тривала дев'ять років і була завершена в травні 2010 року.
Нагулявшись центром Гааги до схочу, ми поїхали далі, але не дуже далеко, адже вже за 5.5 км ми були біля замку Віттенбург. Власне це не справжній замок, а заміська вілла у вигляді замку))) Збудований у 1899-1901х роках.
Ще за 1.5 км ми вже були біля замку Оуд-Вассенар. Він збудований у 1876-1879 роках на замовлення Ван дер Оудермеулена.
Після ситного обіду ми продовжили подорож і зупинилися біля замку Дуйвенворде. Будівництво нинішньої садиби було завершено в 1631 році. Заміський маєток майже вісімсот років населяли родини Ван Вассенаєр, Стінграхт і Шіммельпеннінк ван дер Ойе. Будинок ніколи не продавався і завжди успадковувався по чоловічій або жіночій лінії - унікальний випадок у світі голландських замків і сільських маєтків.
Потім ми направилися до університетського міста Лейден з планами, задутися газом, погуляти центром та піднятися до замку. Нажаль, автомат самообслуговування ніяк не хотів приймати ані візу, ані мастеркард, а основні вулиці були перекриті через якісь спортивні змагання, то ж ми вирішили відкласти це місто до якогось наступного разу)))
Т.к. час невпинно рухався до вечора, то ми теж почали змінювати вектор нашого руху трохи на південь і на нашому шляху опинилося містечко Гауда. У 1272 році місто отримало міські права і до кінця середньовіччя Гауда перетворилася на п'яте за величиною місто в Нідерландах. У центрі міста знаходиться велика кількість історичних і монументальних будівель, з яких, мабуть, найвідоміші ратуша та церква св. Іоанна. Місто також відоме своїм сиром гауда, який влітку продають на туристичному сирному ринку щочетверга. Зрештою, Гауда відома також виробництвом пива, свічок, люльок, кераміки Гауда, сиропних вафель і щорічним фестивалем світла "Гауда при свічках".
Будівля церкви св. Іоанна завдовжки 123 метри є найдовшою церковною будівлею в Нідерландах і найбільш відома своїми вітражами. Ратуша, побудована з натурального каменю після останньої великої міської пожежі у 1448-1450х роках, є однією з найстаріших готичних ратуш у Нідерландах.
Також на площі Маркт знаходиться зважувальний будинок 17-го ст. Ця споруда була побудована в 1668 році за проектом архітектора Пітера Поста і довгий час виконувала важливу функцію - зважування сирів. Згодом тут розташувався туристичний офіс, а потім вже у приміщенні створили Музей сиру та ремесел.
Гоувекерк або церква св. Йосипа - неоготична хрестоподібна церква в центрі міста, що збудована на місці старої церкви у 1902-1904х роках.
Дороги вздовж каналів чудово демонструють, де рівень води, а де луки і житлові будинки 😬
По дорозі в готель ми ще пофоткалися біля чергового вітряка і поїхали відпочивати.
Наступного дня ми домовилися в обід зустрітися з моєю однокласницею, а до обіду трохи покаталися замками. Найпершим став один із найгарніших в Нідерландах замок де Хаар. Перша згадка про замок датується 1391 роком, про укріплення побудоване на хребті вздовж глухого рукава річки Рейн. У 1890 році бельгійський барон Етьєн ван Зюйлен ван Найвельт ван де Хаар успадкував руїни замку від свого батька Гюстава ван Зюйлена і доручив відомому архітектору П’єру Кейперсу відбудувати замок. Так у 1892-1912х роках з'явився нинішній красень-замок.
Наступний мав бути замок Зуйлен, але напівдорозі нас зупинив замок Нієнроде. Точніше спочатку ми побачили сторожку, а потім вже намагалися потрапити на територію замку.
Замок оточений водою і доступний через два розвідні мости. Т.к. там розмістився приватний університет, це нам не вдалося, хоча фотку таки зробили. Цей замок веде свою історію з 1275 року. З того часу його кілька разів руйнували і відновлювали, остання ґрунтовна перебудова датується 1632-42 рр. Їдемо далі.
Лицар Віллем ван Ременсберг збудував величний замок на залишках попередньої середньовічної будівлі в 1751-52 рр. Архітектурною особливістю є змієподібний мур, який виник під час перепланування замкового парку Яном Давидом Цохером у 1841 році. Він звивається вздовж парку понад 120 метрів і обрамляє замковий сад. Завдяки своїм вигинам він пропонує захищені від клімату ніші, в яких процвітають тропічні фрукти, такі як персики, абрикоси та інжир. З 1952 року функціонує як замок-музей.
Після цього ми заїхали Більтховена і кілька годин провели в компанії однокласниці та її чоловіка, після чого вже вирушили в напрямку додому. Але ж то був би не я, якби пару замків не прихопив би на зворотній дорозі. Першим із них став замок Дорверт. Він вперше згадується в 1260 році, коли його обложив і спалив сеньйор Віанен. Нинішній вигляд замку пов’язаний з реконструкціями 1560го року, які були проведені від імені Адама Шелларта ван Оббендорфа. Замок серйозно постраждав під час 2ї СВ, але потім був повністю відновлений приблизно з 1950го по 1983й рік. Зараз у замку розташовані Музей природи та дикої природи та Музей Велувезума.
Ще через 22.5 км ми натрапили на замок Кінкеленбург, що знаходиться в самому цетрі міста Беммель. Він веде свою історію аж від 13го ст., коли на низинній частині Беммеля був побудований обгороджений стіною острів, оточений ровом. Згодом на цьому острові була побудована фортеця. Кінкеленбург має статус національного пам'ятника з 1971 року. Будівля використовується як місце проведення весіль і зустрічей муніципалітету, і її можна відвідати в робочі години.
Насамкінець перед німецьким кордоном ми заїхали до міста 'с-Геренберг. Ми почали гуляти містом, фоткатися, потім вийшли на фортецю Гус Берг і тут я згадав, що ми тут були минулого року... Проблема в тому, що я планую подорожі зазвичай колупаючись в гуглокартах. Якщо певне місце не підтягнулося з історії відвідин, то значить, мене там не було... Нажаль гуглокарти тут не завжди ефективно чЕкають тебе скрізь і всюди, тому так вийшло, що я думав, що я тут ще не бував))) Тепер, коли я пишу тут про свої подорожі, я проходжусь по фото і співставляю з історією місцезнаходжень. Дуже часто доводиться вносити вручну по декілька відвіданих об'єктів.
Через 253 км ми були вже вдома, а наш маршрут подорожей на той день склався наступним чином:
Далі буде 😉
Пробіг 221000 км.