Пригоди Пончика за 2023 рік

Шановна спільнота, усім доброго дня!

Ми з Пончиком вирішили поділитися загальним звітом по наших пригодах за увесь 2023 рік.

Минулий рік, якщо його оцінювати по експлуатації Галанта, виявився, дякувати богові, доволі нудним: з поломок лише два сайленти переднього важеля. І ті у грудні, тобто під самісенький кінець року. Це ще раз доводить, що Галант – то є дуже живучий автомобіль, який при наявності відповідного підходу до його обслуговування не буде виносити власникові мізки. І на поточний момент це більш ніж важливо, бо зараз не ті часи, коли є зайві гроші на ремонти машини. Щоправда, пробіг нашої автівки за цей рік склав менше 7 тис.км.

Але Пончик таки встиг підкинути декілька дуже цікавих технічних загадок, які не вирішено навіть на поточний момент. Зараз розповім. А ще дам декілька порад щодо аквапринту салону.

Перше півріччя Пончик взагалі був відмінником – жодного натяку «на приколи». Від нудьги я вже нарешті дозрів щодо реалізації проекту аквапринту салону (почав збирати деталі та шукати варіанти по виконавцю робіт, хоча до цього роки три не міг знайти часу та відповідного бажання), а також виробництва нестандартного керма зі вставками "під дерево". Та навіть двигун зверху помив вручну як подяку Галантику за вірну службу:

Як виявилось, зібрати повноцінний набір «алюмінієвого пластику» салону на Галант - це ще той квест: розборщики відмовлялись продавати окремо від салону («Купуйте салон у зборі і знімайте собі що потрібно», - це є гарний жарт, але нехай це робить хтось інший). По підсумках було зібрано потрібний «кіт», скуповуючи різні деталі аж у трьох місцях… Тепер у мене на продаж аж півтора комплекту пластику салону. Тож охочі повторити мій задум із аквапринтом на Galant 9, пишіть у ПП: віддам по тій ціні, по якій купляв у розборщиків

Приблизно того самого часу я нарешті доїхав до майстрів детейлінгу, які прибрали 2 вм’ятини на пасажирській передній двері, які мені раніше лишали на стоянках власники припаркованих поряд авто (люди, будь ласочка, не будьте криворукими му…ми – відкривайте свої дверцята обережно, щоб не шкодити інші авто!). Відмітини на кузові були на стільки невеликими, що я одну з них не зміг навіть впіймати своїм телефоном, щоб її було видно, хоча у нього доволі непогана камера:

Але з урахуванням того, що машина більшу частину часу їздить з чистим кузовом, натертим воском, після кожної мийки ці відмітини на кузові дуже сильно псували настрій. А тепер їх наче і не було))))

Ну а тим часом Пончик, схоже, вирішив, що його власнику стало ну дуже скучно жити, та тре йому подарувати нових яскравих емоцій.

Якось звичайного ранку спускаюсь до паркінгу. Сідаю до машини. Повертаю ключ, а Галант мені на своїй мові каже: «Друже, поїдеш ти сьогодні на роботу на таксі»…. Стартер крутить, але машина навіть не думає заводитись. Рази три спробував покрутити, але без підгазовок. Т.я. зранку була запланована зустріч, більше часу на ці ігри у мене не було. Поїхав до офісу на таксі.

Ввечорі, повернувшись до дому, іду знову до паркінгу. Пробую ще раз завести Галанта. Не завівся та навіть не думав «хватати». Роблю ще 3-4 спроби. Банан…. Почитав помилки – жодних не виявлено. Попросив сусіда «прикурити» про всяк випадок. Реакція нульова… Вже почали з’являтися погані думки на тему проскочившого реміню ГРМ...

Еротичності ситуації додавало те, що машина стояла на -2 рівні паркінгу. А це значить, що звичайний евакуатор її звідти не вивезе… Починаю шукати варіанти. Знайшов контору, у якої є спеціальні підкатні платформи для евакуаторів саме для таких нештатних ситуацій. Але ціна… Звичайний евакуатор порахували у 800 грн, а «підкатний» - майже у 2000 грн…. «Жаба» зробила своє. Попросив друга зранку приїхати та витягти мене назовні. А вже звідти я б повіз авто на СТО евакуатором.

Зранку ще раз спускаюсь до паркінгу. Знову пробую завести Галанта. Результат нульовий. І так два рази поспіль. Через півгодини приїжджає друг. Їдемо до паркінгу. Проговорюємо, як будемо діяти на самій складній ділянці (підйомі із дугою, де велика вірогідність прошкрябати бік Галанта, який буде їхати на тросу по неправильній траєкторії). Друг вже розмотує троса. І тут я кажу: «Сань, ну давай заради свого спокою я ще разок спробую». Повертаю ключа у перший раз. Результат негативний. Пробую другий раз. Тримаю ключа повернутим секунд 5, і вже коли з’явилась думка повертати ключа у зворотній бік, щоб не мучати далі стартер, машина… спробувала завестисть! Але я тупанув, і на автоматі таки заглушив її… Опа-опа! Переглянулись із Сашком. Пробую третій раз – знову не хватає. Та що ж за лихо таке… Пробую ще раз і…. Пончик пробує схватити, зараза!!!! Підгазовую, і тут Галант нарешті заводиться! Його трохи потроїло (секунд п’ять), але потім робота мотора вирівнялась і усе стало, як наче і не було проблеми.

Побоюючись того, що це була «разова акція», вирішив не глушити авто, а поїхати покататись. Спочатку прокотився по дворах спокійно. Жодних потраювань чи, не дай боже, сторонніх звуків. Поїхав у бік швидких, широких проспектів, де хвилин 15 два машині «під хвоста». Приїжджаю до додому. Глушу машину і одразу зводжу – як завжди, з півоберту. Спробував декілька разів повторити – усе добре. Перебравши у голові варіанти прийшов до висновку, що справа у паливній. Galant 9 страждає проблемою, пов’язаною із деградацією метала заливної горловини бензобаку, частки якої, потрапляючи до бензобаку, забивають паливний фільтр. І мені спало на думку, що у мене у мене відбулось саме це. Збираю у голові список деталей, які знадобляться: фільтр тонкого очищення, фільтр грубого очищення та свічки, мабуть, теж. Плюс розумію, що тре промити форси. Разом із тим дивлюся до сервісної книги, щоб зрозуміти, що ще тре замінити, щоб не кататись потім ще декілька місяців на СТО через розхідники. Розумію, що скоро прийде час міняти масло, а також під питанням колодки. Тож, до списку включаю усе, що пов’язано із цим.

Ну, як буває у Галантів, тут починаються «танці із бубном» із наявністю запчастин… У моєму випадку проблеми виникли з обома фільтрами. І якщо фільтр грубої очистки завдяки Гуглу та постам інших галантоводів я швидко підібрав «за копійки» при цьому оригінальний (від Мазди), то з фільтром тонкої очистки довелось витратити багато часу на підбор. Питання у тому, що саме на Галант окремо фільтру чомусь немає. Він іде у зборі із паливним насосом і коштує, як півмашини. Починаю читати, що на цю тему пишуть інші галантоводи. Знаходжу інфу, що підходить фільтр від Outlander 2. Майже «bolt on», тре лише декілька отворів просвердлити (під датчик рівня палива та ще під щось). У коментарях присутньо багато «каші» на тему того, що він не подходить, але при цьому багато позитивних відгуків на кшталт «їздить вже не один рік». Цей варіант був присутній по наявності одразу у декількох виробниках, тож мав змогу ще й обрати найбільш лаконичну для ока назву «китайцю» (така собі ілюзія наявності вибору))))

Таким чином 12.08.2023 при показаннях одометру у 388350 км Galant отримав наступні розхідники:

• Мастило двигуна – Fuchs Titan 5W-40 Supersyn Longlife (Idemitsu EuroSpec, який лив раніше, в Україні був відсутній, тож довелось міняти виробника мастила);    
• Мастильний фільтр двигуна (оригінал, MZ690150);
• Повітряний фільтр двигуна (JS Asakashi A-3506);
• Ручейковий ремінь двигуна (Dayco 6PK1890);
• Свічки двигуна (оригінал, MN158596);
• Паливний фільтр тонкого очищення (Nipparts N1335067);
• Паливний фільтр грубого очищення (оригінал Mazda, CY01-13-ZE1);
• Заміна передніх гальмівних колодок (під супорта Pajero 3, Brembo P54029);
• Заміна повітряного фільтру салон (оригінал, MZ312931).

Крім того, у процесі робот було перевірено працездатність паливного насосу та налив форсунок. Усе у нормі, окрім стану сальників форс (див.фото), які мої майстри купили самотужки на авторинку та замінили на нові.

По паливних фільтрах усе вийшло гуд: «сітка» від Мазди стала, як рідна, а у фільтрі тонкого очищення зробили отвори відповідно до зразка, який стояв раніше. Усе працює. Єдине питання, яке виникає інколи, це коли заправляю бак майже під горло, у салоні трохи присутній запах палива у першу добу. Але це коли заливаю 2 та більше літрів після відстрілу. Мабуть, у просвердлених отворах тре зробити щось на кшталт сальників.

При розмові з працівниками автосервісу стало зрозуміло, що вони не знайшли проблеми, яка б могла призвести до таких приколів із повним небажанням Галанту заводитсь. Навіть старий паливний фільтр розрізали, щоб глянути що там усередині:

По їх версії причиною може бути помираючий стартер. З моменту тої поїздки на СТО і до часу написання даного матеріалу пройшло майже півроку. За цей час машина погано заводилась разів із 5-7. Але усе ж таки заводилась, хоча і з підгазовкою. Увесь інший час – з півоберту. Роблю припущення, що ідея СТОників має право на життя, і тре готуватись до переборки стартеру. 

Крім того, хлопці перевірили стан підвіски та ГРМ (усе гуд) та нагадали, що по їх пам’яті ми давно не регулювали клапани. А це теж може впливати на запуск двигуна. Перевірив по записах, і так воно і виявилося (накатав приблизно 23 тис.км з моменту останнього регулювання). Сказали, щоб купив сальники свічних каналів та прокладку клапанки, і щоб вони катались у багажнику на випадок, якщо буде позапланове відвідування СТО.

Приблизно через місяць після тої поїздки на СТО з’явилася друга загадка. Заїхав на заправку. Заправив повний бак (після відстрілу долив літрів зо 5). Рівень був не під горловину. При цьому рівень на приборці зростав якось аномально довго: лише через хвилин 10 приборка показала, що бак повний. Ну і дідько із ним подумав я. Катаюсь по справах. Багато разів глушив авто та заводив. І тут одного разу через секунд 5 після стару двигуна, рівень палива на приборці падає до нуля… Цікаво дівки пляшуть, якщо знизу подивитись… Це щось новеньке. Увесь день машина так вела себе: при старті двигуна рівень показує реальний, але через 5 секунд він падає у нуль. Я вже морально був готовий до того, що вмер один з двох датчиків рівня палива. Ввечорі по приїзду до паркінгу вирішив почитати помилки. Висвітилась одна помилка – B1201 (Fuel Sender Circuit Failure; Fuel information problem). Розумію, що з тим, що проблема виникла після заправки, вона, мабуть, є фізичною, а не електронною, і зкиудвання помилки не допоможе. Але я помилився: помилка знялась і більше, дякувати богові, не з’являлась.

Трохи пізніше приїхали нове кермо зі вставкою під дерево, а також пластик салону після аквапринту. І якщо кермом я задоволений на 99%, то з пластиком вийшло доволі багато ударів у штангу.

Але спробую по порядку. Мої побажання щодо пластику виглядали наступним чином:

1.       Колір – сіро-зелений. Він має гарно поєднуватись із чорно-сірим кольором салону та підкреслювати красивий фіолетово-блакитний колір кузову;

2.       Відтінок має бути ближче до сірого, аніж до чорного, щоб «дерево» не зливалось із пластиком;

3.       Кіт пластику має включати у себе і центральну консоль. Я звернув увагу, що усі галантоводи, роблячи аквапринт, не чіпають його. І виходить «вирвиоко»: по колу по салону, наприклад, темно-коричневе дерево, а по центру воно примикає до сірої консолі. Як на мене, то це жах. Але зроблю «спойлер» та скажу, що саме тут у мене виліз найбільший нюанс;

4.       Лак має бути матовий, бо глянець дуже неприродньо виглядає в усіх проєктах, які знайшов у мережі;

5.       «Структуру» хотів доволі крупну та різноманітну, щоб виглядало максимально природньо

Ще на початку перемовин із майстрами я багато подискутував з майстрами, які звернули мою увагу на такі моменти, які негативно вплинуть на реалізацію моїх задумів:

1.       Зелений, щоб він виглядав природньо, має бути максимально сірим. Інакше, якщо хочеться чогось незвичайного, при цьому лаконічного, краще зупинятись на блакитному кольорі;

2.       Зелений взагалі у салонам авто у будь якому відтінку виглядає дискусійно;

3.       При обиранні кольору/відтінку аквапринту можна обрати лише один колір. Основа чорна. Тож до цього кольору тре добавляти другий і вже тоді гратись відтінком. Тобто, сіро-зелений, який я хотів, отримати не вдасться. Це буде або чорно-сірий, або ж чорно-зелений;

4.       Структура з крупною «деревиною» на деталях різного розміру буде виглядати геть по-різному;

5.       Матовий лак на кермі через декілька років стане глянцевим при активній експлуатації

Коли мені привезли перші зразки аквапринту на вибір, там було 4 варіанти відтінку: від взагалі сірого (на мій погляд) до чисто зеленого. Крайні варіанти відпали одразу. Почав обирати між біль-нейтральним зеленим та насиченим «болотним» кольором. І тут виникла перша помилка. Я приклав зразок лише до накладок не дверцятах. І зробив свій вибір. Але цей самий колір та структура на передній панелі виглядає геть по іншому… Я це зрозумів одразу, як приїхав готовий комплект, і я виклав його на полу та просто склав образ цього комплекту, встановленого у салоні.

Найгірша ситуація виглядала із центральною консоллю та накладкою АКПП. І якщо друга після встановлення в салон виглядає +/- норм, то центральна консоль виглядає просто жахливо… Вона одразу звертає на себе увагу, і через свої розміри структура дерева виглядає неприродно. Як я не хотів ефекту «вирви око», але усе одно отримав його.   

А от кермо вийшло супер! При тому, що майстер назвав його «кермо для дідуся», бо я відмовився від активної анатомії, усе одно вийшло гарно! І якщо пропорції «дерево-шкіра-перфорація» я намалював сам, то майстер на свій страх та риск добавив трохи анатомії по бокам та «приплюснув» кермо знизу, щоб було зручніше сідати.

06.11.2023, коли пробіг складав 390245км, у салон було встановлено «дерево» та новий руль. Ну і щоб розбавити багато літер надаю фото.

Ось ці два ракурси, як на мене, виглядають непогано:

Але коли до ока потрапляє центральна консоль, то в очах починає "рябити":

Тож тепер декілька порад тому, хто буде робити аквапринт у своїх Galant 9:

• якщо не хочете, щоб аквапринт повністю зливався із салоном, не робіть його дуже темним;
• робіть зразки обраної структури та прикладайте їх до усіх салонних панелей, на яких плануєте міняти заводські сірі панельки;
• не обирайте структуру з дуже крупним малюнком деревини;
• з центральною консоллю тре тричі подумати, що робити, перед стартом авквапринту. Я, наприклад, для себе вирішив, що буду зашивати її чорною шкірою, бо мені дуже не подобається її вигляд.

Сподіваюсь, це допоможе вам у реалізації майбутніх амбітних планів із апгрейдом салону!

Окрім зміни панелей салона на пробігу 390245 км Галанту зробили процедури, про необхідність яких мені раніше нагадали мої майстри:

• Відрегульовано клапана;
• Замінено прокладку клапанної кришки (оригінал, MB137117);
• Замінено сальники свічних каналів (оригінал Subaru, 10966AA030).

Ну і останнім акордом року стала єдина поломка, яка вимагала якнайшвидшого ремонту. На початку місяцю авто стало вести у бік водія. Спочатку не сильно. Але протягом максимум тижня цей процес значно погіршився та ще й почав супроводжуватись спецефектами: одразу після розгону, коли я або відпускав педаль газу, або АКПП плавно переходила на більш високу швидкість, авто… кидало у бік. Причому доволі сильно! При режимі «активний розгін – активне гальмування» ці приколи майже не відчувались. Поїхав на СТО. Підняли автівку. Вердикт – обидва сайленти нижнього важеля з водійської сторони вмерли. І тут невелика ремарка. Ці сайленти (обидва) мінялися менше 10 тисяч км назад. Тобто вони взагалі не поїздили. А купляли тоді те, що було по наявності, а не те, що хотілося б, бо на початку кацапського вторгнення вибору взагалі не було. Що було, то й купили. А саме один сайлент від Yamaoto, і один від AMP. При цьому Febest, який усі хейтять, у мене на машині у багатьох важелях вже пройшов більше 30 тис. От і робіть висновки.

Окрім цих двох сайлентів ще приговорили передні сайленти задніх поперечних важелів з обох сторін (стояли Febest, які трохи більше ніж за 4 роки пройшли 35.5 тис.км), а також одну з передніх втулок стабу.

І тут знову почалися «пригоди» із пошуком запчастин. Хотів купити оригінальні сайленти та втулки стабу. З втулками взагалі іронія: по наявності в Україні билась…. 1 шт… Не пара, а саме одна одиниця. Серд аналогів по наявності навіть Фебесту немає… Один «шлак»… Що поробиш: обираємо найкраще з найгіршого – Yamaoto. Подивимось, що з цього буде. А паралельно при першій ж нагоді куплю наперед оригінальні втулки, коли вони з’являться у наявності.

Сайлент переднього важеля був у оригіналі та навіть бився по наявності. Але задні – то лише AMP, Yamaoto та ще якийсь ноунейм, які після приколів із переднім важелем я взагалі навіть не розглядав. Навіть на Фебест би погодився, але не на це. І тут мені до ока потрапляє український виробник поліуертанових деталей. І хоча на наш Галант він робить лише 11 найменувань виробів, усі три необхідні деталі є по його катлогу. Почав вивчати мат.частину. Втулки сайлентів відпали, бо по відгуках поліуретан сильно жере метал стабілізатору. А от сайленти взяв усі саме цього виробника.

Під самий кінець року – 27.12.2023 (на одометрі 391623 км) по підвісці машини зробили наступні роботи:

• Заміна втулок переднього стабілізатору (Yamaoto J75063YMT);
• Заміна переднього сайлент-блоку нижнього переднього важелю (водійська сторона, Polycarft MT-0640);
• Заміна заднього сайлент-блоку нижнього переднього важелю (водійська сторона, Polycarft MT-0673);
• Заміна переднього сайленту заднього поперечного важеля (з обох боків, Polycarft MT-0655).

У майстрів виникло запитання стосовно того, як запресувати сайлент МТ-0673 так, щоб не порвати його об обойму.

Я набрав виробника. Менеджер дуже детально та чемно пояснив як це зробити, тож уже пройшло добре. Тепер подивимось, як якість українського виробника буде корелюватися із Фебестом та оригіналом. Сподіваюсь, що сайленти пройдуть як мінімум 30 тис. до заміни. Спостерігаємо.

Трохи пізніше напишу окремим матеріалом свої спостереження щодо розходу. Бо з урахуванням того, як змінювалась «наповненість» міста людьми з 2022 по 2023 роки, у мене нарешті «склався пазл» із розходом машини, і стало зрозуміло, чому розхід по місту може коливатись від 12 літрів (та, як виявилось навіть, навіть значно менше) до 15 літрів та більше.

Усім гарного настрою та перемоги!