Wilkommen in der Familie. Частина друга: "Як НЕ треба перегоняти авто у Німеччині / Хочеш провірити знайомого - попроси допомоги"

=>Частина перша<=

УВАГА! Далі контент містить нецензурну лексику.

Як на зло, майже за всю неділю СААБом зацікавилось вже 9 людей, але ні один з них не написав нічого. А годинник тікає - час біжить...бляха...

У четверг я дзоню свому німецькому знайомому товаришу і кажу, що діло труба - 9 зацікавлених, але ніхто нічого. І тут я чую: "В п'ятницю о 9:00 у тебе з ним зустріч. А у мене ти повинен бути о 7:00. Зрозумів? Зрозумів. Все - чекаю тебе." Все що я можу сказати після цієї розмови - я в *х*і...

Батько ж серед своїх знайомих по Німеччині, просить одну людину з міста Мерефа, Харківськоі обл., допомогти нам з перегоном, та частково з грошима. А той вилупок погоджуєтся, але під заставу СААБа, а потім ще починає ставити свої умови які на перший погляд розумні, але це тільки на перший погляд...

Оразу поясню цей вчинок: мій батько дуже не хотів бути винним нашому спільному товаришу таку велику сумму, бо це є дужа добра людина, тимпаче в нього багатодітна сім'я, а на носі свята. 

В 7 годині ранку ми були у нашого товариша, та вічливо відмовляємось від усієї сумми, розповівши що знайшли половину грошей. На що отримуємо відповідь "... добре. Але якщо щось - дзвоніть одразу."

У 8 годині ми вже забрали цю людину, яка погодилась допомогти з перегоном, і о 9 годині були вже у продавця. А далі все розвиваєтся як у кошмарі...

Ця мразота спочатку намагається підсунути свої документи для оформлення ДКП, на що був посланий продавцем, бо у договорі вже стояли мої дані. Потім ще намагається створити якусь хуйню, на що продавець його вже післав наступною фразою "Fick dich. Das ist das erste Mal, dass ich dich sehe. Und ich habe nichts mit dir vereinbart." А після підписання документів, та розрахунку - висмикує документи і ключі від машини і кажучі: "Я беру машину в арест. У вас есть два дня что-бы расплатится. А СААБ можете себе в жопу засунуть, он мне на хуй не нужен." - пригає у BMW і в'їжджає, тікає. Ми з батьком були у той момент в а*уї - німець мабуть теж, бо він спитав "Все гаразд?", я ему ответил "Я воль. Алес гуд.", хоча все було ни*уя не гуд. І тут німець видає: "Я вже знаю що ви живете поряд, тому я зняв авто з регістраціі, і номера не дійсні. У вас же все одно є ще друга машина, щоб з'їздити в МРЕО.".

 І тут я зовсім офігів... Я думав що мені здалося що з номерами було щось не те, чогось не вистачало... Виявилося що не здалося, і так - це був повний пи/*ець.

Трохи пояснень: Перший поліцай який побачить ці номера, міг зупинити його та зі спокійною душею відправити Беху на штрафмайданчик, адже у неї не було, ні страховки, ні техпаспорта, ні номерів. А цей виродок живе у майже 60 км від місця покупки авто. Тобто шанси натрапити на поліцію майже 90%.

Я з батьком швидко сідаю у СААБ та дзвоню товаришу та розповідаю все як є, попутно намагаюся наздогнати цього хуілу. Товариш нам каже, щоб ми наздогнали цого щура і скинули йому геолокацію місця де він буде, та тримати його поки він не приїде. Добре що дорога одна і шанси догнати цого підора становили 99%. Наздогнавши цю наволоч, ми впали йому на хвіст і слідкували за ним до кінцевої зупинки. І тільки коли він запаркував БМВ, а ми заблокували йому виїзд, цей гандон нас помітив. Зупинитися він не далеко від свого дому де ми його в ранці забирали, а я вже розуміючи куди він їде, скинув кінцеву точку товаришу. Через хвилин 15-20 наш Товариш приїхав і як виявилось не один, та вони підійшли до нас. 

Далі я пропущу деталі розповіді. Бо то вже був реально треш, коли ця мразота побачила, що на нього зараз може чекати, а тим паче що йому привезли гроші. І що вона пизділа у своє виправдовування. Тим паче і нам з батьком теж трохи дісталося люлєй від нашого Товіриша, за то що спілкувалися з таким ... .

Корочше - ключі, і доки у мене на руках, але є одне АЛЕ. Номери я зняв в процессі затримування цого дибіла, та і толку від них нуль. На годиннику вже майже 13, і купити "транзіти" ми вже не встигаємо. І тут я згадую що вожу з собою у багажнику СААБу - Українські номери від старої Бехи... Але нас видає зелена плакетка на лобаші. Рішення просте - вологі серветки, спирт і лезо. І через п'ять хвилин лобове скло майже як з заводу. 

Ми вирішили, що гнати її до мене додому будемо кращє під вечір, об'їздною дорогою, і спочатку буде їхати його зять на бусі, потім я на БМВ, а він ззаду на СААБі.

Тож так ми і пригнали автівку додому. А я з сумом ще раз переконався, що більшим ворогом Українця за кордоном, може бути тільки інший Українець. 

Бо від своїх співгромадянин найменьше чекаєш на підставу... Звісно - не всі такі сволоти, і серед "німців" є козли. Але у співвідношені того, що я бачив за ці 1,5 року в лагері, і не тільки, то десь у 65-70% коли хотіли на*бать мене, або моїх батьків -  на при великий жаль і сум - це були наші співгромадяни.