Антифризний мікроінфаркт

Після купи інформації про перші дзвоники смерті блоку - рух антифризу в напрямку «нафіг з бачка» то почав скрупульозно моніторити рівень рідини. З самого початку як я забрав авто ще в прекрасному зовнішньому вигляді, то відчув запах солоденького, ні, це не був запах пакуночка з цукерками - це був запах тепленького антифризу. Можливо то були якісь залишки на колекторі, але створити ауру тривоги цій ситуації вдалося.

Після перших подорожей по місту я помітив, що в мене горить індикація попередження ⚠️. Спершу я подумав що це помилка рівня «не працює датчик тиску в колесі», адже цей сигнал є мультифункціональним і тоді в мене спускало ліве колесо, була проблема з прошивкою цього датчика. Та стало цікавіше, коли я побачив відсутність антифризу в бачку інтеркулера. Звичайно, я почав шукати течії його, бо якби двигун так жадібно споживав антифриз, то я б їздив на авто з передовою технологією безпосереднього впорскування антифризу в блок циліндрів, а суміш в циліндрах можна було б пити, як компот. Прокатавшись разом з другом ми побачили якісь відблиски на захисті двигуна і дійшли висновку, що тече патрубок внизу радіатора, тому, було вирішено відправити авто в сервіс, щоб перевірити чи є що там.

Так, саме після перевірки патрубків мені зірвали захист і увалили бампер, але зараз не про це. Перевірка не визначила нічого, тому було просто долито антифриз в бачок інтеркулера і трохи в основний бачок радіатора, ну та і відправлено мене на тестування фініка. Паралельно мене сповістили про те, що індикація ⚠️ відповідає також за рівень антифризу в системі, ну і заодно мені скинули помилку по датчику тиску в лівому колесі, але це вже приємним бонусом. Після всіх маніпуляції було зроблено фото рівня антифризу і потвор тестового періоду вже з думками, що в разі плавної втрати антифризу я буду вже шукати фонд «постраждалих від бренду Infiniti та жертв насильства від VR30DDTT” щоб отримати хоч якісь компенсації за майбутню капіталку, але подібні роздуми були швиденько придушені, адже авто з невеликим пробігом і не видає ніяких проявів можливої болячки.

Після декількох днів я знову запримітив зміну рівня буро-зеленої рідини в пластиковому резервуарі і, за звичкою, додав недостачу, але, недостача була вже не такою значною, лише ~100 мл. Попередня була ~200. Моніторинг продовжувався вже з обережним оптимізмом.

Що змінилося зараз? На щастя, абсолютно нічого, рівень стабільно однаковий. Режими Sport, Eco, Standard ніяк не впливають на нього і авто витримує всі мої забаганки. Схоже, що то просто була повітряна корка, як результат того, що я замінював основний радіатор повністю. Зараз я спокійний і задоволений.

Нащо цей пост? В цілому - розповісти про свої переживання щодо роздутої проблеми VR30DDTT і додати свої 5 копійок в скарбничку позитивних відгуків в адресу цього двигуна. Також заспокоїти людей тих, хто шукає фінік, але вважає що серія VR - це повний провал і повально жере антифриз. Поки що, основний мінус - витрата палива. Дозувати педаль щоб витрачати паливо раціонально не в Eco режимі - задача нетривіальна. Я намагаюсь зловити дзен в цьому, але режим «спокійно з пробудженнями» відбирає в середньому 17л/100км у мене. При тому, що я ніколи не економлю на прогріві і це 95% міста. Думаю, що 15л - це золота середина, яку можна досягти в місті, але вибачте, це V6, ти знав на що йдеш.

Вибачаюсь, фото багато не робив тому ось останнє фото з рівнем антифризу)