Історія придбання

Це історія покупки і перших емоцій від придбання.
Якщо Ви не дай Бог, знайшли тут корисну інформацію, співчуваю. 
Якщо я Вас надихнув чимось чи вмотивував, негайно зверніться до спеціаліста в сфері психіатрії.
Всі помилки і калька захищені правами автора. 

Період авантюри, продажу покупки авто тривав більше ніж саме володіння попереднім. В міру свого досвіду, в далекому 2021 році було придбане меганадійне та супер свіже авто із Омерики Ford Fusion 2016 року в комплектації Utiug. Той хто хоч раз попадався на приманку перегонщиків із Польщі, знають не з тіктоків шо пасат на якому в Польщі їздив дід, і возив онучок в садочок, має сто відсотків надійну історію, і 200тис пробігу накрутили чисто шоб тачку було дешевше розтаможити ))).
Хлібнуши антіфрізу із запахом горілого ЄГР і витерши сльози в перемішку із металевою стружкою турбіни, я марив надійністю форда і тим шо на бітфаксі можна провірити пробіг, а опція встановлення газу здавалась просто неймовірною, хоча як виявилось пізніше, газ для "праски" то маст хев а не опція (22 л газу в місті, шо там, потаксуєм ?).
Фарбовані тайванські крила та капот, фари пополам китайскі із фордовськими і цілих три різних кнопки на торпеді шоб змінити час на приборці - не можуть бути мрією, як я себе вважаю ше молодого духом пацана. Але то була більше необхідність, бо толкатись в тролейбусі в карантин шкодило мому моральному здоровю більше ніж володіння "праскою".
Згодом замість інструкції освіжувача повітря, я знову почав перелистувати авторіа сидячи в свому особистому кабінеті. 
АUDI A6 3.0 supercharged здавалась неймовірню, повний привід, потужний мотор, і ненависть до пацанчиків на корчових бемеве які постоянно мене підрізали на форді, зробили мій вибір. 
Заради інтересу "праска" була виложена в інтернети, і через місяць нєкий Сірьога, виручив мене, забравший то чудо собі на поруки, і дякуючи шо я йому підігнав ше пару приколів до тачки подарив мені в знак подяки якусь здорову, благородну заморожену рибу. Важко оцінити рівноцінність бартеру, але риба була смачна.
Колєжанка з праци, позичив мені свій 340 сильних в усмерть тюнінгований всьо той же форд фюжн, але 2.7 бітурбо віп лакшері праймері едішн( не путать із "праскою", хоча кузовня у них була однакова, це були як горішок в шоколаді та козячий бобляшок, однакові зовні - різні на смак авто). Я був сильно довольний можливістю почовгати пузом цього боліда по лежачим в місті, але розхід цього потягу примушував мене шукати машину інтенсивніше, так як тачку свою продав а шо купляти так і не найшов. 
На диво, аудєйки мої мрії були огох наскільки дорожчі в мому місці, а нові кузова А4 коштували як Маску Твітер. І знайомий мого друга ( не путать із сином маминої подруги) продавав бмв 535 ф10. Людинка любила свою тачку, і вкладала купу сил і бабок шоб цей крейсер їхав як треба. Але прокатавшись в 535 і найшовши величезні магніти в задніх крилах ( 3 літровий мотор на чіпі і задньому приводі, дуже сильно лякав мене цими магнітами ) я передумав брати монопривід. 
Пошуки були складні, розумівши шо машина має бути як мінімум "свіжіша" за 2016 рік попереднього форда, око стало падати і на тройки бмв, яких в місті було як 
людей на завозі секонда. 
Знайшовся дуже ганий 2018 року варіант тройки, і ми з колєжанкой поїхали дивитись. Гарна, не сильно понівечена в попередньому житті американьцями, здавалась раціональним варіантом. Треба було доставити мультимедію, поміняти диски, може шось зробити із не дуже гарним стоковоми бампером, але в ціолому уже згодний був купляти. Для порівняння домовлись подивитись ще одну пятьорку, щоб зрозуміти, на скільки тройка менша, і гірша по шумці. І тут...
На паркову заїхала кольору антрациту на 19 351 стилю катках, із майже прозорим легким тонуванням на світлому салоні БМВ 535 xDrive!!!! І тут ми позакривали пиз*ки.
Різниця в просторі, вальяжності і комфорті в безпосередньому порівнянні із трійкою була ніби як перукарня "у Оксани" і стильовий барбрер шоп) Ніби стрижуть однаково, але в барбершопі уже не требо боротись за підлокітних із іншим клієнтом.
Я взяв таймаут на тиждень, і пока я думав трійку забрали, а всі кругом радили брати цей шедевр баварської інженерії. І хоча я хейтив БМВ до цього, ф10 завжди подобалась своїм ніби як бездоганним дизайном. Не дивлячить на 2014 рік (на два роки старша за форд) і відгуки про недуже надійний 3.0 бензин, я погодився її купити. 
Після того як були проведені всі маніпуляції із тиканням товщиком в пласмасові бампера, обмацуванням кромок дверей і прицмакувань біля відкритого капоту, тачка була вже моя)) 
Я взяв вихідний на день, в надії розсікати по місту і кайфуючи від машини і приємного розходу ( всього 13 літрів по місту, зі слів продавця ). Ага щас. 
Заїхавши на заправку, і знайшовши підземний світ черепашок ніндзя замість баку, я скинув розходомір - з цього моменту цифра 17 більше ніколи не перестане з'являтись у мене перед закритими очима. Доїхавши додому я відчув шо машина почала дьоргатись. Заглушив - заводиться із 3тього разу. 
І тут я відразу згадав шо давав собі обіцянку після пасата, більше ніколи не брати старих німців. В цей момент я уявляв як посміхається і радіє Сірьога який забрав у мене безпроблемне авто, і те ж саме робить чувак, який продав мені цю стару беху, із відчуттям шо піймав єдинорога за рога. 
Сповнений лимонного соку мій рот, більше не міг видавати позитивних емоцій. Під капотом я знайшов кучу пластікових кришичок і цей непонятний отвір в трубі, яку пафосно називають чаржпайпом.

Як виявилось пізніше, це болячка Н55 моторів. Ці пайпи пластикові і через температурну нагрузку, вони лопають. Але знявши тоє щастя, я знайшов шо ця деталь уже і так була паяна. 
В цей самий момент мені перезвонив знайомий із севісу, який допомагав мені із тим самим товщиком, і мав би провести стартове ТО на машині. Цитую: "Саня, тачку нада віддати, в неї скручений пробіг, в ній не 100к пробігу, а 180". Перед очима загорілась неонова вивсіка "ЛОХ".
Як вертати тачку якшо вона уже переоформлена, мужик який її продав, був страшенно здоровим накачаним тіпом. Пару раз прокрутивши ймовірні події, я поняв шо я програю в цьому батлі, людина із СТО перезвонила і сказала шо помилилась із вінкодом, а з мою машиною всьо ок.  Забувши шо я "тищу" раз провірив карфакс перед покупкою, і там було всьо ок, я ніби як зрадів, ніби як з машиною все добре, хоча вона досі не їхала.
Вже після вечері і сеансу психотерапії із дружиною, при світлі фонариків патрубок був знятий. Наробивши купу чорного диму на кухні, паяльником і тонкою проволкою зробив неймовірне - переконав себе шо всьо не так погано. (На цьом "інтузіазмі" довго їздити не можна було і цей патрубок був поміняний на алюмінієвий ).

Зібрав до купи, завів тачку, і тут вуаля, завелась. З дружиною швидко поїхали на тест драйв!!! Все ніби чудово, не звачаючи на пінки здоровенного кірзового черевика від ZF.
Ну шо ж, я зробив шо міг, може відпала та пайка чи може коробка не залежить від пайпу. Я відкрив капот, і побачив шо пропустив одну трубку яка приєднувалась до латаного чаржу. Поставив, знову пригаєм в тачку і .... ТАК) Вона жива! Колега, який був із початку цьої історії вкурсі цих проблєм, уже звонить в момент тестдрайву, каже шо бачу в локаторі рух, уже збираюсь)) 
Кружок по перемичці, і о щастя, яке полегшення) Пелюстки, спорт режим, гострий руль - це все то шо мало б мені принести задоволення якби не цей патрубок)

Повернувшись додому, я відчував якусь фрустрацію, був розгніваний на тих хто паяв цей патрубок, бо то було не якісно, чогось на продавця, хоча він може і не був в курсі про нього, розчарований про*ним вихідним, але радий що полагодив, від водійскього кайфу і вигляду свого нового/старого авто. Ніяк не міг зрозуміти як описати ці відчуття, і в кінці дійшов висновку - це відчуття від володіння БМВ.