Світло фар. Здавалося що там такого, світить ну і добре (як кажуть мої колєги: шо ти доє*****, воно ж світить). А світить насправді "під ноги", дальнє світло частково рятує ситуацію. Але то не ок. Особливо враховуючи, що темніє тепер в 17, а "зварювальників" на дорозі майже кожна друга машина.
1. Сушіння фар. Після декількох мийок підкапотного простору (бо його нещадно закидає всім тим, по чому їздить Бегемот) почали не слабо так запотівати фари. Зрозуміло, що само не пройде і фари були зняті з автомобіля, з самих фар були зняті всі заглушки і в такому стані залишені біля обігрівача на декілька днів. Заодно було зроблено ревізію і чистку роз'ємів ламп.
2. Давач положення кузова. На щастя на 90 він один, на задній осі зліва. На нього з самого початку висіла помилка. Минулої весни щоправда я чистив роз'єм (який звісно поламаний) і на деякий час це допомогло: коректор працював. Цього ж разу чистка роз'єма на допомогла (хоча він і був зелений). Знявши давач з автомобіля знайшов там один конструктивний нюанс:
Так так, під роз'ємом є вентиляційний отвір, який і вбив цього бідолаху. Труп останнього вже розклався в сольовій бані. Отвір цей ніяк не впливає на довговічність за умови справності роз'єму. А як ми пам'ятаємо роз'єм та поламаний (і не одноразово злітав з давача, поки його не зафіксували стяжкою).
3. Заміна давача. Нічого складного в ній немає, крім пошуку самого давача. Давачі від мерса і йому подібні не підходять (бо в них "обернений" напрямок регулювання і фари будуть підніматися, замість упускатися), а стояв у нас звісно ж такий (точніше його китайський аналог). На просторах були знайдені статті про муки пошуку аналога і таки аналог хтось знайшов: NTY ECX-VV-000. В нас він чомусь тільки під замовлення (на момент пошуку). 5 днів не так вже й багато і по приїзду відразу ставити на місце. Давач виконаний якісно, вентиляційного отвору в роз'ємі немає. Маркування звісно мінімум.
Все запрацювало, щоправда напруга на виході 3.45В при розміщені автомобіля на рівній поверхні (пустий багажник, майже повний бак і т.д). Скільки має бути в ідеалі Vida не каже (для Р1 платформи при виході за межі 3В адаптацію вже не виконати і доводилось гнути кронштейни давачів, щоб виставити чітко 2.5В), але адаптація пройшла успішно. І фари піднялися в небо. Стандартна історія і ми це вже проходили не раз (в тому числі і на Чорному овочі). Тягу давача цього разу не "воскрешав", а просто зашприцував її EP змазкою, пробивши обойми шарнірів голкою від 5-ти кубового шприца. Їх і так треба міняти, бо шарніри зігнили, але не мав настрою на це (залишу на майбутнє, як буде нудно). Заміну колись проробляв на V50.
4. Регулювання фар. Як завжди в польових умовах. Для цього шукаємо рівну місцину з стіною, так щоб можна було розмістити автомобіль на 10-15 м від стіни. Далі беремо в руки непрозорий скотч, рулетку і йдемо розмічати карту на стіні.
Після цього можемо насолоджуватися нормальним світлом фар, а головне не переживати, що когось сліпимо в потоці. Шкода, що не всі так переймаються цим питанням :(
*так-так, цей спосіб є не точним, бо сама система вносить багато похибок: нерівність і непаралельність поверхні стіни і майданчика перед стіною, неточність розрахунків і позначок на стіні і т.д. Для мінімізації цього всього і придумали тестери світла, оптика яких дозволяє розмістити тестер на відстані до 0.5 м від фари мінімізуючи всі можливі похибки. Ну і універсальність, де тестер може не тільки показати світло-тіньову межу, а й яскравість і інтенсивність.
Правильний підхід!