Все ж доколупався до ГБО частини. Замовив шнурок для Стаг, р-к редуктора (Томасетто нордік) і фільтри.
Зняв редуктор, він увесь в окислах. Почухав щіткою по металу, розібрав, вигріб зо 2 чайні ложки піску, набитого в рубашку обігріву редуктора. До зими треба буде почистити систему охолодження і, мабуть, поміняти радіатор пічки, раз такі приколи знайшлись в редукторі.
Вимив карбклінером "газову" частину редуктора, поміняв мембрани, обломав датчик температури... Дозамовив датчик, вкрутив в розсвердлений отвір.
Фото не робив, бо, мабуть, романтика до таких рутинних справ вже пропадає... Наче не сильно щось і змінилось, їде собі та й їде. Іноді газ вимикається і вмикається знову, треба підключити шнурок і глянути, що там взагалі робиться.
Деякий час мені здавалось, що в салоні тхне бензином. Далі виявилось, що це вже не здається, і покатушки непогано так давлять на мізки. Дивився скрізь і ніде не знайшов. Аж поки одного разу не помітив, що тече в районі баку. Зганяв на яму і нічого не знайшов. Вирішив знайти, де живе бензонасос і його магістралі, і з другої спроби знайшов.
Текло воно давно, і показало себе лише після того, як заповнило собі повну чашечку і потекло по баку вниз. Шланг був в наявності, поміняв і зрадів, що нарешті можна буде їхати тверезим))
По нюансам на сьогоднішній день - ЦЗ на задню праву дверку, виставити хоч якось світло, поміняти-відремонтувати карлсона пічки, бо свистить як паскуда.
Якось відірвав бампер.
В польових умовах розібрався з кріпленням, в черговий раз підтвердив корисність свого "автомобільного" набору інструменту.
Лайфхак для бувалих. Якщо треба змастити якийсь гвинтик, а під рукою нічого нема, але є машина, то в машині є щуп)) Лиш не забудьте потім його витерти)
А так їздить собі.
Їздить скрізь.
І ще за собою щось возить.
А іноді і по трасі мчить.
На сраці вмерли аморти, через що вона дуже цікаво виляє на грунтовці при переставках керма. Періодично навіть буває страшно.
Але є і мінус - абсолютна відсутність контролю в поворотах)) Дивився на нові амортики, але в ідеалі хотілось би реставрувати балку, а до реставрації балки - підварити критичні місця і чимось антикорити. Короче, чергова епопея на декілька років, як і з Дедрою. Тому заливаю узбагаїном свою техніколюблячу вавку в голові і продовжую отримувати задоволення від експлуатації далі.
Ще здав запасний ДМРВ на налаштування, так вийде, що буде з заміною корпусу і заслонки, майже новий, короче. Буде багато пхать і мало жрать. Але це не факт.
Вас вітає токар дядько Степан, - розбираємо, повністю двигло карлсона, беремо старі міднографітові втулки, ( треба для зовнішнього діаметру, та купуємо нові міднографітові болванки, і точимо нові в замін старих, при цьому шліфонувши сам ротор, відповідно точимо нові втулки під новий розмір.
Після зборки моторика, та встановлення карлсона назад. Треба допрацювати дві речі - на зовнішній вихід ротору, нанести пальчиком мастила, небагато, а чисто, щоб не прилип герметик. Потім, цей вихід замазуємо рейнцом, бажано чорним ( щоб тримав температуру, на випадок тертя). І герметизуємо роз'єм набору резисторів. Так отримуємо чітку тягу тіки з одного боку , зі сторони забору повітря.
Пищить саме зовнішній посадочний "підшипник скользіння" внутрішній закритий корпусом двигуна, і він, як правило чистий та не зношений