Нутрощі автомобільного насосу з Аліекспресу

Вас вітає рубрика "КитайПром"

Як уже розповідав в попередньому пості - я купив цей недонасос взимку 2020-2021 року. На днях вирішив спробувати чи він хоч працює. На запущеному двигуні втикнув в роз'єм прикурювача і насос на диво запустився (про тумблер "Вкл/Викл" я навіть не згадую, бо його тупо немає).

Закрив пальцем шланг і на диво насос навіть щось там качає. Цікаво було побачити максимальний тиск, який зможе видати цей брелок, та коли насос почав вигинатися і крихтіти, а стрілка манометра показала оптимістичні 10 атмосфер я прибрав палець - не дуже хочу щоб воно рвануло прямо в руках. Перша стадія моїх знущань з насосу закінчилась. 

Далі йдемо додому, берем викрутку і розбираємо. Цікаво ж на що вистачило китайської інженерної думки.

Відкривши 5 гвинтиків насос розвалився в руках на дві половинки.

В середині бачимо маленький електродвигун і пластикову циліндро-поршньову групу, яка конектиться з моторчиком через пластикову шестерню з наплавленням.

Нормальні люди роблять такі речі з металу, а ті наплавлення виконують роль балансиру. Що китайці зібралися балансувати в даному випадку залишається для мене загадкою, адже пластик не важить практично нічого.

Плоскогупцями перекушую шатун і дістаю його. Шатун і поршень це одна відлита з пластику деталь. 

На самому поршні, який в діаметрі близько 12мм приліплено гумове ущільнення з великою кількістю масла - треба ж компенсувати нахил поршня під час робочого ходу. 

Сам циліндр, як ви уже здогадалися, теж з пластику - для чого ж робити деталі з металу?! Хотів ще кинути тупий жарт про відсутність хону на внутрішній частині циліндра, але нічого путнього не придумав.

Ну і вишенька на торті це вкрай оптимістична шкала. На манометрі

Що ж можна сказати - какаха рідкісна, але я і не думав, що вхопив Бога за бороду коли купляв цей насосик за кілька доларів. 

Моторчик з кабелем залишу в себе - можливо колись дойдуть руки до саморобної машинки на радіокеруванні, а решта піде в смітник.

Пробіг 217300 км.