Підлатав малого, або Все знову пішло не за планом

Доброго здоров'я всім! Невелика подія - відповідно, невеликий журнал. 

Так вже склалося, що в житті між очікуванням і дійсністю є велика різниця. Якщо я запланую піти по дорозі і повернути праворуч - то поворот вестиме тільки наліво. Якщо я хочу полуничного морозива - в магазині буде тільки вишневе. Як планую провести весь день біля машини - обов'язково піде дощ. Це не погано. Це просто факт, який не змінити - завжди є те, що внесе свої корективи - тому ніколи не можна очікувати виконання задуманого на 100% та засмучуватись, коли все йде не так, як було в голові або на папері. Коли в життя інші плани - цього не зміниш, як би ретельно ти все не продумав - це треба лиш прийняти і радіти, адже кожен поворот - це нові можливості і нові шляхи. 

До чого це я? Куплячи машину за такі гроші, які виклав я - я був чітко переконаний, що я зможу собі змостити ліжко прямо під машиною, бо буду тільки і знати, що лагодити цей результат моїх імпульсивних вчинків, та у тому, що це піде мені на користь - адже всі операції по машині я буду робити сам, розбирати її до останнього болта і збирати новою, кращою. Що ж, мене чекало дві новини - хороша і погана. Хороша - Ланосярич показує себе з якнайкращого боку - бігає, виручає, і, попри свою титанічну втому - не підводить мене (хай так буде і надалі, я тільки радий). Про погане - коли час ремонтуватись таки настає - тут мої очікування теж не справжуються. Так вже вийшло, що майже з кожною проблемою, яку я зустрів, я мав звертатися до компетентних людей. Проблему з електрикою я вирішив, тільки відігнавши машину на сервіс - навіть попри те, що власноруч перекидав всю систему живлення і навіть замінив генератор. Коли прийшов час міняти ГРМ - я довірився компетентним людям, адже попри великий свербіж у руках і шило в дупі, я не хотів спостерігати, як поршня перемелять мої клапана в пил (що б гарантовано сталося після мого втручання). І ось зараз, настав час ще одного візиту. 

Десь місяць, може, півтора тому, я почав помічати дивні утворення під автомобілем. Перші два рази все було списано на брудну роботу котів. Але коли стало зрозуміло, що плями під машиною подорожують за мною, а коти - ні, найбільш робочу і оптимістичну версію було розбито в прах. По коліру, консистенції і запаху стало зрозуміло - мастило. Перше, на що було подумано - можливо, мастильна пробка була погано закручена або зірвана (бо я особисто міняв мастило минулої осені). Коли пробку було підтягнуто з Геркулесовим зусиллям, безрезультатно, зуби стали починати потроху скрипіти. Став шукати нові місця підлості. Було здійснено попередній огляд блоку. І хоч блок дійсно був увесь в мастилі, методом тику (пальця в мастило), було виявлено, що це рідина бачила ще становлення Римської імперії, і ніяк не відноситься до теперішньої проблеми, і в принципі не є симптомом несправності. Коли було обстежено все, що тільки можна і безпечно - було прийнято рішення їхати показатись людям, чиї знання в машинах засновані не на двох відео на ютубі. 

Попри мій відносно невеликий термін перебування в Києві, дещо я все ж зміг встигнути, а саме - набратись контактів механіків. Не те, щоб у мене були проблеми з довірою, або що я готовий вдавитись за копійку, але я відвідав одразу декілька майстерень. Майже в усіх одноголосо стверджували - своє віджив сальник колінвала. І не абиякий, а задній, той, що ближче до коробки. Клас, думаю я, чого мені й не вистачало, бо аж надто добре і легко жилось. Оцінивши масштаби трагедії, було прийнято рішення їздити так, періодично доливаючи мастило (БМВ-стайл). Багато хто з моїх знакомих стверджував - Та ганяй і не парся, доливай мастило і не лізь туди, з тим, як ти їздиш - тобі того з головою вистачить. Але все-таки, я свою машину не на помийці знайшов (хоча й не скажеш),  і я давав собі слово доглядати на нею, хоч цього вона не бачила досить давно. Тому хоч це питання і було відкладено в довгий ящик, було очевидно - що йому - бути!

Трохи вивчивши інтернет на предмет гайдів з заміни сальника коліна - стало зрозуміло одне - для того, щоб це виконати, потрібно a) Знімати мотор б)Знімати коробку в)Як в тому анекдоті про гінеколога в автосервісі - виконати все через вихлопну трубу. На жаль, не маючи доступу ні до ями, ні до підйомника, ні навіть до баштового крану, я зрозумів, що ця проблема мені не по зубах. Ну а тому, було прийнято рішення не мучити ні себе, ні машину - і віддати машину тим, хто шарить. Механіка знайшов по знайомству, тому був точно впевнений, що зроблять якісно і не за усі гроші світу. 

Ну а тепер, власне, основне, чим можна було і обмежитись, замість написання цих мемуарів, список виконаних робіт:

- Було замінено текучий сальник колінвала (було б дивно, якби цього не сталося).

- В процесі було виявлено, що коробка теж щедро підкидала мастило в загальну калюжу, і, о диво - теж через сальник - було замінено обидва сальника коробки. 

- В коробці була виконана заміна мастила - на диво, воно там ще залишалося. 

- Замінено вижимний підшипник. Насправді на цьому моменті я зловив плюс мораль - адже очікував більше проблем від зчеплення. Враховуючи те, що на цій машині я буквально вчився їздити (з усіма наслідками у вигляді кидання зчепи і витисканні педалі по 5 хвилин), і ту кількість копоті, що я люблю їй давати на кожному світлофорі, я думав, що все в цьому вузлі буде під заміну. Але, як виявилось - я був приємно вражений - під заміну пішов тільки вижимний - диск і корзина залишились старі. Ще побігають - більше мені і не треба. 

Яка мораль? Та ніякої. Шкода, що не навчився нічому новому. Добре, що нарешті полагодив машину. Вона не стала від цього якось краще їхати, але зате я спокійно можу спати по ночах, знаючи, що проблему вирішено і можна за неї не думати. Майстер дійсно виявився майстром - все зробив швидко, якісно, і цей ремонт не влупив мені по бюджету. Суцільні плюси. 

По фото особливо нічого додати в БЖ - я не був присутній в процесі ремонту - не люблю стояти в людей над душею і відволікати, тому й не ліз. Є лише фотка вижимного, яку я попросив залишити як сувенір). 

Всім миру!