Наступного дня після довгоочікуваного вечора, коли цей апарат нарешті приїхав «додому», почався справжній квест із постановки його на облік.
День 1 — сертифікація. Аншлаг повний: людей море, машин теж. Черги нескінченні. Лише близько 16:00 мені вдалося отримати сертифікат відповідності.
День 2 — митниця. Декларації, брокери, оплата митних зборів і податків — типовий набір для автовласника, що везе машину «з-за кордону». Знову майже до 16:00, але завдання виконано.
День 3 — сервісний центр МВС. Запис був на 10:40, але реальна черга дійшла до мене лише близько 12:00. Ще три години очікувань, паперів і перевірок — і в руках уже свіжий техпаспорт та комплект номерних знаків.
Здавалося б, справа зроблена: можна святкувати і «топтати тапку в підлогу». Але ні — вирішив не гаяти часу й цього ж дня заїхати на сервіс, аби провести повну діагностику та ТО звіра.
Заїжджаємо… дивимось…
Список необхідних робіт приблизно такий:
Плюс сюди ще ремкомплект вакуумного насоса:
І заміна всіх ваккумних магістралей.
Ну і вирішено було замінити не тільки задні амотризатори, а все по колу на Bilstein B4.
Чешемо ріпу. Замовляємо деталі, мастильні матеріали і їдемо все це збирати. День-два приїжджаю назад, з повним багажником «іграшок».
Міняємо старі аморти:
І разом з ними і гальмівні диски з колодками (по колу).
далі йдемо за списком вище.
І вже на завершальному етапі, коли дійшла справа до заміни рідин і мастил, виявляється, що роздатка вже практично готова «покинути чат», адже виявляється, що 2500 з гаком км, поки SОЛЯРИЧ_330XD добирався до України, вона їхала без мастила :(
Одразу ж, була на розбірках знайдена така сама, в робочому нормальному стані. І через годину вже привезена і готова до встановлення:
Перше ТО успішно завершено. Всі нові рідини залиті:
...І «Stage3» почав їздити нашими дорогами ;)