Повний комплект оригінального декору Netzoptik. Встановлено.

Всім привіт.

З нагоди злегка порушу застій та спокій у бортовику машини. Час нині непростий, тому писати особливо ніколи. І особливо нема про що.

Тема з Netzoptik-ом всім володарям Гольфу знайома, вже давно вздовж і впоперек виїжджена, тому я нічого особливо розписувати не буду, все на фото.
Хтось до нього байдужий, хтось фанатіє і збирає по крихтах. Хтось йде далі своїм таємним алхімічним шляхом, і власноруч все ретельно перетирає у матовий алюміній, покриває лаком, etc.
Я не належу, мабуть, ні до перших, ні до других, ні до третіх. Але цілком згоден з думкою багатьох, що декор, який встановлювався як опція саме в 4-й Гольф або Бору в більш кошерних комплектаціях – це в будь-якому випадку ошатніше, приємніше оку, і значно пожвавлює інтер'єр, ніж спочатку нудна заводська чернь, до купи вкрита зрадницьки облізаючим та липким від часу безглуздим софт-тачем.
Мені вдалося купити одразу цілий комплект. Напевно, просто пощастило – частинами я навряд чи став би його збирати, і напевно б залишив цю ідею ще на старті. Текстура наймасовіша – «луска». Або, як іноді ще називають – «колготки». Стан, як на мене, більш ніж гідний такого вибагливого та вікового товару. Ще й цінник вийшов цілком демократичним, бо з продавцем нас заочно поєднує давня історія взаємовигідних відносин).

В якості додаткових коментарів до того, що потрапило у фокус на фотках з перетворення інтер'єру – можу відзначити повітропроводи від Бори із (вже оперативно підключеним) підсвічуванням. Придбано також повним комплектом, з перехідними рамками – у того ж продавця, про якого згадував вище.
«Ювілейка», ретельно зібрана мною з кроїнням шкал із двох різних панелей приладів, власноруч прошита та відкалібрована – встановлена давно, і це була окрема, феєрична пригода. Наразі встановлена FillFIS від Пасата В5 американця (ще й спочатку мільна) ІММО 3, а шкали від MFA ювілейки ІММО 2. Тому, звичайно, дві піктограми не співпадають – замість ЕРС на тахометрі знаходиться ІММО. А сама ІММО на спідометрі взагалі не світиться, бо на ії місці просто немає ніякої піктограми як такої. Вважаю ця сітуація дуже добре знайома всім, хто займався цим питанням особисто).
Стрілки залишив від Бори – як на мене, з ними приборка виглядає більш інформативною. Та й взагалі – вони своїми загостреними кінцями подобаються мені по дизайну значно більше, ніж тупі Пасатівські. Ще й світяться в темряві більш ярко.
Круїз контроль – встановлений, підключений, активований. Працює, досить корисна та зручна річ в далеких поїздках або на довгому відрізку дороги, де немає світлофорів.
Про крутилки пічки та накладки на педалі "а-ля Audi TT" не пишу – то таке…)
Ручки задніх дверей не фоткав, було незручно. Можу запевнити – із таким же декором, як і все інше). Підсклянник розкритим також не фоткав – він звичайний, рестайлінговий.

Був також нарешті зроблений апгрейд мультимедія в рамках стоку – замість заводської Бети була встановлена чотириканальна GAMMA V. Оригінальні VAG-івські динаміки в комплекті з ущільнюваючими кільцями + твіттери, що терпляче чекали апгрейд голови – вже благополучно інстальовані в задні двері. А замість нудної казенної полиці-кишені встановлено штатний VAG-івський CD плеєр.
З ним, до речі, були пов'язані муки вибору, бо якраз підвернулася можливість купити практично новий штатний VW чейнджер на 6 дисків. У результаті янгол із дияволом у моїй голові спочатку добряче побилися, але згодом змогли домовитися, і переможцем був визнаний стандартний плеєр. Бо його дизайн вписується в панель набагато вигідніше зі своїми круглими кнопками, гармонійно поєднуючись із магнітолою. Як на мене, звісно. Доречі, підсвічування цих самих кнопок було зроблено відразу, на щастя потрібний двопіновий роз'єм в мене був в наявності.

Я, як олдфаг, досі слухаю касети на магнітолі, уявіть. Улюблені записи, зроблені особисто ще в 90-ті, на крутій (як мені здавалося на той час) SONY TC-K415.
На фотці не видно звісно, але в магнітолу вставлений японський «молочний» DENON DX1/90 – один із багатьох, куплених моїм батьком у 80-ті у «музичному» відділі на другому поверсі харківського універмагу «Московський», по 9 радянських рублів за штуку. І це – відновлена мною ідентична копія касети RONEeS, яку я купив у перший тиждень червня 1992 року в музичному кіоску на Курському вокзалі в Москві – по дембелю, в дорозі додому: на стороні А – Edelweiss '92 «Wonderful World Of Edelweiss», а на другій – The Grid '92 «Four Five Six».
Та й у сидюк ще залишилося чого вставити з засіків – вдома в стійці припадає пилом суцільно одна "фірма", дешманської Болгарії я свого часу принципово не купував (що таке Китай тоді ще не знали).
А для флешок та сучасних цифрових форматів у мене в прикурювачі є скромний трансмітер Baseus. На одній із фоток видно ще Streamer F40, нині на його місці працює Energy Column BS-01. Люблю цього виробника за дизайн та якість – у мене від нього в машині ще зарядний шнурок  Cafule, та холдер для телефону на неодимових магнітах. Рекомендую.

До речі, з приводу розташування магнітоли та плеєра – сподіваюся всім зрозуміло, чому магнітола знизу?)
Якщо ні – пишіть у коментах, розкажу чому саме так ;).

Загалом ще один гештальт можна вважати закритим.
Дякую всім, хто подужав усі літери вище.

Всім рівних доріг.