Не їде.

Жінка каже "щось вона не їде". Я звісно потролив, відповівши, що це плацебо після Ренегейду, який може в абсолюті і не швидше, але суб'єктивно робить свою справу легше та плавніше.

Згодом, коли в доопрацюванні Реніку сталася пауза, і я знов пересів на Мазду, то одразу відчув, що таки не їде.

Звичайно, я проїздив так ще біля місяця - СТО-шники мене зрозуміють, бо на власні автівки зазвичай бракує часу та натхнення, якщо це не щось з гаражу мрії, коли аж свербить цілодобово.

​Причина поганої динаміки стала очевидною одразу як я підняв автівку та покрутив колеса, адже ліве переднє оберталось помітно гірше за решту.

Ось так... Славнозвісна японська якість. І двадцять років не минуло, як пильовик зіпсувався:

А казали, що буде їздити довічно без жодних вкладень. Ех...  Що робити? Довелось витратити шалені 135 грн та годину часу на ремкомплект супорта, його заміну та полірування поршня.

Не знав, що ще зробити, поки Мазда на підйомнику, та помив двигун, який вкрився пилом за останній рік, що я туди не завітав.

Чесно кажучи, якби не іржа на порогах, та арках, то ціни б цій автівці не було.