ФІАТ І ВІТРЯКИ. частина 2

(ч.1 - https://driver.top/exp/381716)

Номер три.

Тут мав би бути музей млинарства. Чудова ідея, і місце гарне, але щось пішло не так... 

​​​​​Піднятися з села на гору до вітряків, це справжній квест, плюс випробування драйверських навичок їзди бездоріжжям )) Спочатку знайти потрібну дорогу, а потім нею проїхати.

На жал це скоріш не вітряки а муляжі. Стоять на фундаментах (справжній вітряк має стояти на поворотному стовпі),  некомплектні, всередині суцільний новоділ аби як. Тож схожі на якісь моторошні покинути клуні серед поля. 

Але навколо шикарний краєвид придніпровських круч та ланів дещо компенсує вам змарновані зусилля.

На останок захотів спуститися до води водосховища. Спочатку кілька кілометрів дуже строьмної для легкового авто дороги по диким безлюдним хащам придніпровського лісу.

​​​​Потім дорога раптом скінчилася, хоч на мапі далі є. Насправді був ще один поворот, але щось мені вже не дуже хотілося, бо як трапиться не проїзна ділянка, то ніде і розвернутися. Тож далі рушив пішки.

Кількасот метрів неймовірно мальовничої ледь помітної стежки, і ось вже між деревами виблискує воно - дніпровське море. Але до води дійти не вдалося. "Море" тут наче справжнє, неквапливо відкусює та відкусює берег, утворивши моторошне приблизно 15-метрове урвище що без зупину розмивається далі. захоплююча картина, та ближче 4 метрів підійти не ризикнув, бо як обвалилося, ні хто б тут мене ніколи б не знайшов. Ще й мільярди тутешніх живих літачків з крильцями, що гудуть як маленьке летовище, швиденько прогнали мене назад. Вибрався на асфальт без пригод, і на тому спасибі :)