Історія обміну

Так вийшло, що останні 2 машини я купив/обміняв, бачивши їх тільки на фото/відео.

У травні 2022 року я придбав е38 у сліпу. Був розпал паливної кризи, тому я не хотів їхати за нею до Луцька, а потім з Луцька до Запоріжжя. І переклав цю ношу на мого знайомого, який займається різними видами автобізнесу... 

Після того, як е38 була потрощена внаслідок прильоту російської ракети, я через пів року все ж таки вирішив її продати, бо відновлення б обійшлося у дуже велику суму... Тому олх, авториа і вперед. Пропозицій було багато, але мене вони не влаштовували ціною або предметом обміну. Але одного дня на олх з'явилося повідомлення з пропозицією обміну 38 на 34. Людина, яка запропонувала мені обмін е38 на е34 була в Запоріжжі, е38 також у Запоріжжі. А я в Києві... Звісно у мене не було ні часу, ні бажання їздити до Запоріжжя кожного разу, коли мені пропонували обмін, а пропозицій було декілька... Минулий власник скинув мені фото і відео по машині.

Загальний стан був зрозумілий вже тоді, в принципі пропозиція зацікавила, тому наступний крок - огляд наживо. Я попросив мого гарного друга, також БМВ ентузіаста, оглянути е34 та заразом показати е38 власнику е34.

Цього дня я отримав багато детальних фото і відео. Окрім цього на машині проїхались, загнали на яму. Після цього треба було вирішувати чи потрібно воно мені, чи ні.

Здоровий глузд мені підказував: "Не нужна тебе такая тачка, брат". Питання навіть не у конкретній е34, а в принципі про те, що ще одна машина не потрібна. Бо зараз в мене є машина на кожен день (її БЖ скоро з'явиться на Driver.top). Але маленьке бісеня на лівому плечі штрикало мене маленьким тризубом і підказувало, що треба брати.
В результаті, як бачите бісеня перемогло здоровий глузд. Обмін стався ще до мого приїзду в Запоріжжя. Коли я приїхав, замість  Половинки V12 в гаражі вже стояв Пошарпаний Дельфін.

Доречі цікава гра цифр: на моїй першій е34 номера були 1552, а на цій 1525...