Перший тріп, враження, підсумки

У кінці року підвожу підсумки і згадую що було. Оскільки запис не по гарячих слідах, якісь моменти можливо пропущені або дещо змінені.
Перша подорож відбулась приблизно через місяць після придбання. Переживання щодо поведінки 'нової' десятирічної машини у тривалій дорозі були присутні.
Напрямок маршруту був Львів — Дніпропетровщина (моя мала батьківщина і за прикрим співпадінням батьківщина головного піаніста країни). Найкоротший маршрут складав близько 800 км (через Тернопіль-Хмельницький-Вінницю-Кропивницький), що за навігатором прирівнювалось 11 годинам їзди. Минулого року, проїжджаючі в якості пасажира цей маршрут, пам'ятаю проблеми з дорогами на Хмельниччині і в районі Умані. Враховуючи відсутність в мене водійського досвіду довгих поїздок і наявність маленького пасажиру на борту, було вирішено поїхати довшою але кращою дорогою з 'ночівлею'. Так новий маршрут пролягав через Рівне та Київ, де в мене також є родичі яких давно не бачив і які люб'язно запросили перекантоватись у себе. Сумарний шлях збільшився на 150-200 км, а розрахунковий час на 1.5 год.
Випробовування трасою моя Акулка пройшла на 'ура'. Швидкість тримав у межах дозволеного ПДД 50-90-120. Дуже м'який хід, плавне керування, комфорт у салоні, гарний звук магнітоли. Було щоправда і кілька неприємних сюрпризів. Перше — це світло фар, якого вистачало у міських умовах, виявилось дуже мало для траси; значну частину дороги їхав на дальному, перемикачі на ближнє при зустрічних авто. Друге — запопівання вікон за лічені секунди — на нічній трасі не найкращі відчуття; доцільно читати уважно інструкцію до авто)) оскільки до такого ефекту призводить одночасна робота кондиціонера і циркуляції повітря, майте на увазі ☝️. Третє — це низькій кліренс — кілька разів пластиковим захистом бив по 'гребінцях' на деяких ділянках дороги; думаю пощастило, бо якби удар прийшовся трохи вбік наслідки могли бути дуже болючі.
Якість доріг на відтінку Львів-Рівне-Київ цілком непоганий — більша частина це траса із двома смугами у кожен бік і дозволеною швидкістю 120. Виїхавши близько 18:00 зі Львова, у рідні в Києві були приблизно між 2 і 3 год. ночі. Звісно було кілька зупинок на заправку, каву, туалет та інше, що і затримувало нашу родину у дорозі.
З Києва дорога вже важче — траса не така широка, більше сіл і містечок вздовж траси з обмеженням швидкості, багато ділянок з ремонтом (5-7 разів зустрічалось), де організовано реверсний рух і доводилось простоювати від пари хвилин до 30-40 хвилин, плюс якість дорожнього покриття також не скрізь є задовільною.
Дорога назад по тому ж маршруту без пригод (не враховуючи рівняння піддоном видавлених гребнів на під'їзді до Києва).
Деякі підсумки і висновки від поїздки:
— з ближнім світлом щось треба робити — спробую почати з миття фар і перевірки стану відбивачів (це план на весну, оскільки при холодах не вдалось зняти фари, а саме від'єднати колодки живлення, дуже сильно смикати боюсь, можливо в теплу пору року пластик буде м'якішим)
— треба ставити металевий захист (піддон), паралельно збільшувати кліренс за рахунок проставок або заміни пружин/амортизаторів (тут поки що вагаюсь на якому варіанті зупинитись)
— треба русифікувати приборку (вже виконано — приборку русифіковано здається за 1500 грн, бонусом 'русифікувалась' магнітола, але латиницею) upd: шкода що на той час не було варіантів українізувати панель у Львові (і здаєть, взагалі в Україні).

— потрібен коврик у багажник, оскільки колеса дитячого візочка регулярно бруднять обшивку багажника (вже виконано, ціна близько 300 грн)

— треба щось вигадати з навігатором, бо оригінальні карти України відсутні (або застарілі), телефон на підставці із дротами зарядки — трохи колгосп, залишаються варіанти встановлення китайское голови, або кулібінство у вигляді заміни екранчику штатного навігатору на інший монітор (майстрів важко знайти і ціна питання немала)
— доречно поставити брисковики та/або обклеїти (або іншим чином захистити) нижню частину дверей і крил, бо після поїздок по свіжоукатаних дорогах полишались сліди бітуму.

P.S. Фоточок не додаю, бо в дорозі було не до того, а на місці були лише посиденьки з ріднею і влагодження деяких особистих справ.