тур де Карпати

Шалом котятки!!! 

Сідаємо поудобніше, беремо пиво/квас/попкорн/сало/горілку і починаємо читати мою весели писанину про подорож до Карпат. 

шов маст гоу он, еврі баді ))))

Так як мене давно тягне в тему венлайфа і автоподорожнй.... і маючи сітроен берлінго в максимальній довжині-то всі зірочки складаються, що б закинути весь туристичний скарб до багажніка і дати тягла в сторону пригод. ось так в кінці серпня ми з моєю скво і вирішили. погнали... 

а куда? а в Карпати..

такс... Коли я був останній раз в Карпатах спитаєте ви? а я вам скажу- що це був прекрасний і чудовий 1994 рік))) і був я в Ворохті, на базі Авангард- це там де трампліни?  ну а так, як я дуже хотів в дикі Карпати, але не розумів куди їхати точно, то точкою був вибраний кемп Білий слон в Дземброні. 

Кароче, пятниця, 4 година. кажу жінці-робимо вітер і стартуємо!!!

Точка G))) точка відправлення Кіровоградська обл, стартуємо.. тихо мило їдемо до Вінниці, де я заправляюсь на UPG по самі помідори і далі я туплю і на крузі проЙОбую поворот і замість Хмельницького іду в сторону  Лука-барська.. це я зрозумів метрів 500 від круга. але ж курва впадло розвертатися. та пох, поіхали.. і я поіхав.. спочатку дорога була файна, потім менш файна, потім звичайна, потім пісец яка звичайна.. а далі селами/городами, обминаючи ями..я доізжаю до Нової Ушиці, затарююсь в якомусь місцевому атб провіантом, перехрестившись їду далі.. вискакую на поворот на Дунаївці-почався асфальт.. і під пісню-повернув не туди, а там ями ями ями ))) ми до коменданської години печемо на Кам'янець Подільский... заізжаемо на UPG, заправляюсь, бо далі запрівок цих вже не буде.. Вечеряємо, розстеляємося і з думками що зранку встанемо в 5-30 і поідемо на зустріч пригодам вирубаємося. пригоди вирішили шо ми нікуда не спішимо)) і трохи дали поспати.. На той момент це була вже 2 спроба ночувати в багажніку))) нормальна затея)) як для теплоі пори року.. Зранку мильно-рильні справи, кава і ми ідемо в фортецю. я вперший раз у Кам'янці-і то шо тут є фортеця і команда ліги сміху Наш формат)) я більше толком нічого не знав. Але. але але, по дорозі я як заажди відклонився від курсу в сторону ей ті бі )) де була контрольна закупка всякого їдла в гори.. ( Done) Місце просто космічне, дуже сподобалося.. особливо дорога до фортеці ( у мене був ізначально план ночувати біля неі, але хвала яйцям шо я туда не поперся)) кароч, окультурившись в фортеці і нафоткав в районі пів кіла терабайтів ми вирулюємо в сторону Чернівців. 

Скільки був раз в Чернівцях (разів з 7) жодного разу не був в центрі.... от не фартить курва і все.. 

В Чернівцях вирішую шо подорозі до Верховини поідемо через Коломию, але менн перед снятином і ще якогось одеського козака на ренжровері зловили на фару.. чим я був здивований і ментам сказав шо я забув як вони виглядають і надіявся шо повимирали як мамонти))) тут я псіхую і в Снятині повертаю на Косів, а хулі )) доіхавши до Верховини, зарульоаую в знайому базу Магурка-де ми смачно обідаємо)) янавіть ввалив тарілку бастурми під безалкогольний півасік.. обдивляємося і хоч як би тут не було круто, але попси не хочу, хочу олдскулу і рухаємо в сторону Дземброні...радість скоро закінчується, бо зник асфальт )))) але ж пригоди манять)) доізжаємо до Дземброні білий слон-зайшли, подивилися.. круто, але місце розраховано на активних спортсменів.. приконектившись до халявного вайфаю дивлюся-шо там у нас по маршруту далі.. З криками/воплями приіхало 2 машини тіктокерів)) Сева Марковіні зі своєю кицюнею і прчинається крик/галас. А літо, рядом тече Чорний Черемош.. хоцеться ж і нозі помити.. вирішуємо подивитися-а шо ж там далі. Ну шо, вирушаємо на пошуки локаціі, де можна стати подалі від людей і рядом буде вода. 

Їдемо їдемо їдемо... справа або гори або будинки, зліва річка і мости - або дуже вузькі, що машина не проїде або упираються в хату чи лісопілку.... кілометрів через 20 в селі Зелене все сходиться - бінго... на ліво міст і зразу ж беседки, гойдалки, тувалет в кущах)))) і навіть криниця з водою.... аккуратненько переїзжаю, запарковуюсь і починаємо розкладатися нашим невеличким кемперським табором))))) ставимо на острівець в воді стільці, столик....робимо файні бутери, відкриваемо безалкогольний півас і тупо кайфуємо....... я мию кокоджамби в ніфіга не теплій воді)))) але ж гештальд тре закрити.... балдеемо і просто насолоджуємося файнотою України, яка у нас є))))))))))))))))) Щасливий день..... який закарбувався в памяті на все життя......Вже в горизонті - будуємо плани на наступний день...а дуже хочеться позбирати гриби....бо як то так.. бути в карпатах і не бачити грибів..... засинаємо...

Так як рядом річка - метра 2 від машини, мені всю ніч снилося шо берег підмило і ми як човен привемо по воді))))

Але нічні Карпати внесли свою корекцію в наш сон))) вночі було +9, а перед цим  камянці +23..... і я курва замерз так шо капец.. прогрівав 3 рази машину.... але ж впадло було шукати теплі речі і одягтися.... як сказала мені жінка - давно ти мене так не обіймав))) 

Зранку прокинувшись бачу - шо машина в тіньку, а на сонечці вже добре... тому зробивши бутери  і відкривши півас - снідаю... кохве не було, бо газовий балон я завтикав взяти з собою..кароч.. вирішуємо що так як рядом є дорога вгори- тулимо туда  і будемо шукати гриба...наівні)))) вирушаємо.. спочатку це була широка дорога з слідами транспорту, яка метрів через 400 вгору стала дуже вузько., по бокам підйоми....в шортах по кущам колючим лазити не камільфо... але тут я зловив мега дзен........ я такого не відував ніколи.... дорога йде нача як коридор і знизу вгору по ній почало активно підніматися тепл повітря вгору.... у вигляді невеличкого вітерця... ми тупо залипли на 1 місці на пів години - просто насолоджуючись тим, що тебе обдуває тепле та лагідне повітря)))))) кароч - то тре спробувати, що б зрозуміти.....спустившись до низу, збираємо свій табір і вирушаємо длі по дорозі в пошуках кави - бо машини ж їздять в ту сторону і стало ясно-понятно шо там є цивілізація!!!!!

Через 5 кілометрів файного бездоріжжя упираємося в шлагбаум і погранців.....перевіривши документи сказали шо можна вприниі за шлагбаум заїзжати.... Добре.. але ж звязку нема жодного - киівстар-лайф-мтс кажуть людоньки, відпочивайте.. хай вас ніхто не задовбує ))))

Заходимо в магазин, беремо каву...я питаю у продавчині чи не можна приконектитися до вайфаю.. можна...розпитую шо тут є, де шо можна подивитися..Купуємо собі нормальне таке одіяло))))) бо я мерзнути більш не планую

. а що б ви розуміли - звідси починається маршрут на гору ПІП Іван до обсерваторії... вийшли на вулицю, сьорбаемо каву, відбиваємося від ос, яких в той час було овер багацько...Бачу - топає 3 мужика...ну йдуть то йдуть.. один з них здоровається зі мною за руку.. Дай боже здоровля)))) кажу жінці - бач, мене вже і тут знають))) ржем ))

ну і як завжди )) хлопці сьрбають пивко і починається діалог - а то ви вчора на машині біля річки стояли? - ми. а ми вас бачили.... кажу - ну отлічно.. а то вас повний кузов зіла їхав ))) да, то ми....кароч розбалакалися з Василем...він почав смачно розповідати шо до нього приїхало 17 душ з Франика і у них тут тіпа корпоратів... пацики почали смачно розказувати шо як вони ходили по гриби, як вони смачно їли-пили у Василя.... курва. аж собі захтілося....Розпитавши у него шо то за полонина Луковиця, про яку мені розказувала продавчиня (як оказалося - то жінка Василя) чи зможу туда на сітроені залізти.... Васо дав добро і ми... ага, розЇхалися... болтецкого))) я з Василем домовляся шо ми зараз тулимо в гори, а в обід приїздимо назад і їдемо до него на хату на вписку )))))))))бо дуже хтілося побачити гуцульське справже життя на практиці..

Вирушаємо в сторону тої полонини..добре шо там хоч зробили насипну дорогу....але ж я не готовий до таких підйомів.... курва.. чуть в штанці не надзюрив разів з 5 так точно..... але ж їду вперед... десь вже під самим верхом закінчуеться насипна дорога і починається грунтовка, яка непогано так розмита після дощів... і мене дуже ретельно починають одолівати думки - а як же назад.... бо не то шо сцикотно...... а дуже сцикотно....ще й під самим фіншом мені на зустріч спускався ленд ровер... добре шо він метрів 100 тіко спустився. бо розминутися там анріл.братан, дякую шо ти не уперся і назад здав (поважайте лдин одного) виїхавши на вверх - там столик, смотрова площадка.. файнота..... починаємо насолоджуватися красотами.. видно Піп Іван, Говерлу.. Румунію ))) закриваємо з скво один з гештальдів - починаємо їсти кавуна))))))))))) і тут до нас підїзжають прикордонники )))) на 70 лендкрузері.. які в шоці як я сюда заліз.. а я в шоці - як я буду спускатися... Хоча назад веде інша дорога і видно було будинки - до найблищого метрів 400 було... і на рівні де ми були на сусідній горі було багато хат.. таких в 2-3 поверхи.. Но гугл карта мені показує шо, що б повернутися по кругу - то фігня.. якихось 80км.. а 80 км в карпатах - то не година...... вирішуємо для начала пошукати гриби.. а потім вже думати як то воно рухатися назад до Василя...ПОгулявши, і не знайшовши нічого окрім мухоморів і купи сміття після наших бидло туристів - вирушаєо вниз......а тут як показала практика - оказалось не так і і сцікотно і не так довго.. норм спустився...і гоу до Василя....

а ось тут панове вже починається зовсім інша історія!!!!! справжня, гуцульська!!!!!!!!!!!!!

Розмістившись в хаті - нам достався цілий 2 поверх, шо ми робимо?? неее, не їмо і не пємо, а в супроводі Василя пахана ми йдемо за грибами)))))))))))))

жінка перші білі гриби знайшла ще не вийшовши з подвір,я ))))))))))  і почалася файне грибне полювання))))) де я знайшов не один білий гриб )) не один здоровецький  і підстаркуватий викинув))) бо пахан мене підколов)))))))))) а потім було готування на бороні грибочків із домашнею сметаною )))))))))))0 курва це божественно просто....ми попали до файного газди, який відразу став моім кентом))))))))))

а зранку - коли виходиш з хати, який мощний краєвид.... це просто кайф.......

За посиденьками я Василю пообіцяв шо через місяць на свій др я приіду до него... Пацан сказав, пацан зробив))))))))))))

Ну і ми вирушили додому-дохати, але я вирішив їхати через Ворохту-Яремчу і інші пафосні Карпати....

Перед Ворохтою зупинилися на узбіччі, бо купа машин, всі грибують.... вийшовши в ліс - були в шоці -від купи сміття...кончені....у нас бувають люди....тре пиздити палкою.....

Проїхавши через Буковель, Ворохту, Яремчу - був трохи розчарований попсовими Карпатами... і зробив остаточний висновок - шо то не моє.... мені треба Карпати Карпати ))) тесть дикі, без туристів, без пафосу....

Заіхав в Авангард..де був у дитинстві.. побачив в який пісец перетворилась база.....шо срака підйомнику..... срака трамплінам.. корпус розсипається.. лижний спорт відать нашим бюрократам не впирався....... ну то таке.... 

Шануйте маму й тата. вболівайте за Динамо Київ!!!

Слава Україні!!!

п.с. після тура в Карпати сітрона відмивпли близько 2 голин. благодатне там болото))) чіпляється не гірше ніж 400 бетон))