Переходимо на північну та західну частину озера Гарда

Переїхавши до другого готелю я вже почав складати плани на найближчі дні, куди б його можна було поїхати так щоб не віддалятися особливо від озера і ось що в нас вийшло:

Переїхали ми в місто Ріва в готель Атос. Дуже пристойний готель як на 3*, недавно збудований, тому все сучасне, свіженьке, з гарною звукоізоляцією, є достатньо місця для парковки у дворі. Кухня в них теж хороша, тому для сімейного відпочинку можемо його сміливо рекомендувати.

Ріва саме по собі гарне місто, тут збереглися і австрійські бастіони 2ї половини 19 ст., і фортеця на воді Рокка (перша згадка 14 ст.)

Трохи нахилена міська вежа Torre Apponale веде свою історію аж від 1220 року. Колись вона була частиною міської фортифікації, а зараз тут знаходиться міський музей.

Площа 3го листопада в Ріві

Сьогодні Рів практично злилася із сусіднім містом Арко. Це місто розташувалося у підніжжя гори, а самій горі є мальовничі руїни замку. Перші фортифікації на цій горі згадуються у 11 ст., а у 1495 році замок-красень увіковічнив на полотні Альбрехт Дюрер. Сама фортеця дуже постражлала під час війни за іспанську спадщину у серпні 1703 року і з того часу тільки занепадає. Вид на головну вежу замку.

Види з замкової гори на місто

Гуляючи містом можна зустріти автомат з продажу коноплі :)

Вид з центра міста на скелю з руїнами фортеці

Також в лічених хвилинах їзди від Ріви знаходиться село Канале - одне з найкрасивіших місць Італії. Поселення на південному схилі гори Монте Місоле повністю зберегло свій середньовічний колорит. Саме тут щороку на початку серпня проводять тижневий середньовічний фестиваль.

А ще трохи далі знаходиться невеличке, але дуже мальовниче озеце Тенно з бірюзовою водою

Неймовірні пейзажі навколо

Ну що ж, розвертаємося на південь і по дорозі робимо знімок Гольфа на пам'ять про цю суперову подорож

По дорозі зупиняємося глянути на водоспад Вароне. Він багаторівневий і захований в штольнях, тому зробити якусь класну фотку важко, тому задовольняємося лише спогадами)))

Далі по маршруту в нас громада Лімоне. Насправді назва її походить не від кислого фрукту, а від латинського limes - кордон. Колись це було прикордонне поселення Венеціанської республіки. Наступний по маршруту населений пункт Мадерно теж нічим особливо не відрізняється, тому так само, покупалися і поїхали далі))) Ну, власне кажучи, як і наступне село з такою інтригуючею назвою Сало (наголос на О) А ось в муніципалітеті Моніга на нас чекала вже середньовічна фортеця, датована 13-14 ст.

Останнім туристичним пунктом нашої подорожі західною частиною озера став Дезенцано. Тут теж є замок 11 ст.

І звичайно ж порт.

Ось так за кілька днів ми об'їхали озеро Гарда по колу, оглянули туристичні цікавинки та від душі покупалися в теплій і несолоній воді :)