Все-таки обігрів лобового скла це супер

В холодну пору року я неймовірно кайфую від наявності обігріву вітрового скла. В Україні авто в мене завжди стояло в гаражі, тому я ніколи не обтяжував себе підготовкою авто до виїзду. Ну, хіба що тре було інколи до гаража докопатися, але то таке))) В Німеччині ж з першою зимою я призвичаївся дерти всі шибки кожного ранку, коли температура вночі йде в мінус, а вологість повітря залишається високою... А така погода тут дуууже частенько. Я ніколи не поливаю шибки авто хімією чи водою, лише фізичне усунення льоду, тільки хардкор))) І ковдри всілякі тулити на ніч на авто я теж не збираюся. Тому наявність обігріву була одним із багатьох плюсів, яке має вже наш Г7 проти інших переглянутих нами кандидатів. Укриття двору бруківкою як і побудова навісу для авто залишається в планах до кращих часів, тому наявність водяної глазурі ще супроводжуватиме мене певний час:

Т.к. шкрябання несе в собі небезпеку лишити по собі абразивний слід на склі, заводжу авто, вмикаю обігрів лобаша (як-неяк найбільш критична шибка в авто), а доки лід на морді тане, йду здобувати огляд з боків та звільняти світлотехніку від глазурі. До речі, щасливий, що маю плівковий, а не дротяний обігрів: мав досвід проїхати за кермом по 500 км на останніх поколіннях Турана та Шарана - як же ж мені мозолить око та довбана сітка в склі, словами не передати! А так, між іншим, в Німеччині заборонено торохтіти на місці, тут або вже їдь, або глуши, інакше злий сусід може накатати заяву і отримаєш штраф за забруднення довкілля)))

Ну що, і ранкова розминка зроблена, і авто до пересування готове. Тим часом 139000 км промайнули на одометрі Г7. Далі буде :)