Lift me up! Lift me up! Oh, la, la, la, la.

Не є таємницею, що цього покидька ми обрали в тому числі через ліфт та колеса. Смішно, але доволі очікувано, що обидві ці речі врешті потрапили під заміну.

Ще під час огляду перед покупкою, я зрозумів, що вказаний в оголошенні "ліфт 1,5 дюйми" - це... ммм... неправда. 1,5 дюйми - це поліуретановий Daystar або алюмінієвий Teraflex чи ще щось менш популярне. У будь-якому випадку там ціла купа проставок повинна бути на задку, яких очевидно не було. Тож одразу стало зрозуміло, що на автівці дешманськи проставки з olx із висотою 30мм.

Чи це погано? Кінематика підвіски Ренегату така, що при ліфті поздовжні важілі тягнуть колеса вперед, виходить за допуски розвал та сходження, а кастер позаду стає просто жахливим. До того ж в цілому у профіль авто виглядає якось неправильно. В моєму випадку великі колеса лише посилили цей неприємний ефект, майже торкаючись колісних арок біля задніх дверей. До того ж задок був значно нижче переду, а я таке не полюбляю, якщо мова не йде про преранери, де це обумовлено перерозподілом ваги у польотах.

Тож у перші дні після придбання Джіпу, я замовив  нормальний ліфт-кіт. При тому на жодний з вищезгаданих брендів якось не сподобився, бо дорого. Та ще й хотілося все ж два дюйми, а не півтора. А 2" та недорого - це марнозвісний Rough Country. Так, на нього безліч негативних відгуків, але ж у мене такий на Ремі встановлений, і я був їм цілком вдоволений.

Ба більше можна ще трошки заощадити, купивши той самий Rough Country напряму з Китаю, а не від пакувальника у USA. Таких варіантів безліч, і всі вони коштують на 100-150 баксів дешевше ніж RC, але ж без коробок брендованих та без кольорового мануалу. 

Щодо мануалу, то він є у PDF форматі на сайті RC, тож замовив якийсь мотлох під назвою Hecasa чи щось таке. І так, всередині це дійсно Rough Country:

Коробки мені звісно не потрібні, але ж китайці могли принаймні без помилок щось написати, як виняток?

Сьогодні після нетривалої роботи я вирішив зайнятись "Відступником"  і почав із задку, бо, по-перше, там в рази більше деталей, роботи та витрати часу (як же я помилявся!) а, по-друге, якщо не встигну, то краще із рейком додому їхати ніж на "Кароліна Скваті".

Попри очікування, із заднім ліфтом все пройшло напрочуд швидко, легко та ефективно. Описую все по черзі, згідно з мануалом:

1. Проставки під задні підвіси вихлопу:

2. Проставки під кронштейни гальмівних трубок:

3. Проставки підрамнику:

4. Проставки кронштейнів поздовжніх тяг:

5. Нові кронштейни для релокації EVAP каністри:

6. Проставки під підвісний підшипник кардану, про які у мануалі ані слова, але ж у інших комплектах вони є, а у мене знайшлися втулки, болти та шайби:

7. Проставки під стійки McPherson:

Що насторожило, так це те, що задні проставки лише на 7-8мм вище за попередні шайби (білі на фото). Тобто на автівці по всіх чотирьох кутах майже однакові МакФерсони із кріпленням до цапфи, але ж задні спейсери 38мм, а передні 52! "І як тут буде два дюйми ліфту?" - мовчки запитав себе я. Проте процес тривав...

​​​​Зібрав все до купи, встановив підкрильники та колеса (до речі, висоти домкрата вже не вистачило, щоб встановити колеса. Тобто ліфт є!).

Потім виїхав з боксу, повернувся в іншу половину на яму та затягнув усі гайки на важілях після завантаження підвіски. Колесо одразу стало посеред арки, що кардинально змінило вигляд Джіпу на краще. До того ж геометрія підвіски тепер саме така, якою її зробили на заводі, і це однозначно win!

А ось щодо висоти, то мої побоювання на жаль (або ні) виправдались. Задок став рівно із передком, де досі залишився 3-сантиметровий ліфт. Не fail, звичайно, проте я очікував дещо іншого. Перша думка була така: "а може залишити так, як є?", і, як з'ясувалося пізніше, простіше було до неї прислухатись. Але ж я не міг не спробувати.

Скидаю двірники, панель під капотом, скидаю стійку і... бачу, що там вже були люди. Зрозуміло, що були,  адже Ренік - не кінгівська "Христина", щоб самотужки після Копарту відновитись. Хай там як, а свої рукавиці ці рукодупи могли б і не залишати: 

Адже, щойно прикрутивши нову проставку на стійку, я зрозумів, що на мене чекає якась халепа. 

Так воно і сталося. Між отворами на стійці та отворами на цапфі майже 3см! Важіль більш вниз не йде. За допомогою якоїсь тяги зі смітника, яку я прикрутив замість стійки стабілізатора на вухо амортизатору, вдалося домкратом стягнути стійку та встромити болти. Але ж це якийсь треш!

До речі, в інструкції було написано про необхідність відрізати бортик на стійці, бо інакше він буде чіпляти пильовик ШРКШ. Я це звісно зробив...

...але кут нахилу приводу мене зовсім не втішив. Суто заради чистоти експерименту, поставив Реніка на колеса та трошки очманів. Морда цілиться у небо, різниця між задком та передом якраз ті два сантиметра, які мене засмутили із самого початку. Тобто дива не трапилось.

Що ми маємо на виході? Проставки 2 дюйми на перед я ставити не наважився, і справа не в тому, що він вище ніж зад, бо зад звісно можна було б якимось чином підняти ще (запас там зараз величезний). Я просто не розумію, як такий ліфт може не нашкодити підвісці при її раптовому розвантаженні, діагоналці, тощо. Виходить, що на розвантаженні шалене розтягування стійок просто рве решту елементів підвіски. RC напевно планували частково компенсувати це подовженням стійок стабу, бо згідно їхнім рекомендаціям стійки повинні бути коротше стокових, але не настільки, як того вимагає такий ліфт. Тим часом без стабу взагалі на вивішеній автівці приводи ледве обертались, а внутрішні трішипи явно висловлювали намір розібратись. 

Тож, знов ризикуючи здоров'ям, витягнув стійку, зібрав її на старій проставці до кращих часів ранку та встановив нові стійки стабу із можливістю регулювання, налаштувавши їхню довжину згідно з власними розрахунками.

Зрозуміло, що історія із ліфтом цим не закінчується. Хоча вигляд Джіпу у профіль мене нібито влаштовував, проставки RC зроблені набагато якісніше та взагалі більш монументальні, ніж колхозні прокладки. А до того вони мають зміщення для корегування розвалу при ліфті.

Тож зранку я їх розрізав, вкоротив, та поїхав до товариша, щоб зварити все назад, трошки зменшивши зміщення.

​​​​​Тепер проставки не 52мм заввишки, а 33мм.

У порівнянні зі сплющеними старими це мало надати додаткові півсантиметри кліренсу спереду. І надало!

Зараз у профіль відстань до порогу однакова спереду та ззаду (335мм),  до низу дефлектору переднього бамперу 280мм, але до редуктора "лише" 225мм. Так, завдяки перенесенню підрамника, він став нижче, але ж воно того варте, бо знову ж таки  вірна  геометрія та цифри похвалу, які одразу ж сподобалися нам під час візиту на стенд налаштуваннях. Розвал миттєво змінився на негативний (-40' спереду та -1⁰ ззаду, як і повинно бути, а сходження ззаду довелося лише трошки підкорегувати з одного боку. Раніше для цього ми натягували сайленти нерегульованих важілів.

​​​​​​Хтось скаже, що всі ці зміни майже на межі похибки, але ж в ходу Renegade не впізнати. Через те, що база суттєво подовжилась, а важілі тягнуть колеса у вірному напрямку та по вірній траекторії, їхати він почав дуже приємно, як доросла автівка із незалежною підвіскою, і припинив хитатися при переїзді нерівностей по діагоналі. Тож не дрібниця, бо комфорт покращився напрочуд суттєво. Навіть колеса тепер менше труть.

Проте останнє вже втратило актуальність, адже у кошику сьогодні я дещо привіз...

Stay tuned...