По-перше, це красиво - інтерв'ю з Flyk

Кастомні Перегони "Передньопривідних Купе" давно завершились, втім, хоч і з невеликою затримкою, до вашої уваги інтерв'ю з @Flyk, переможцем цих змагань.

-Не знаю твого віку, але сам добре пам'ятаю часи, коли будь-що з двома або трьома дверима викликало в юних нас якесь потойбічне тремтіння та стійке бажання одразу ж придбати та доопрацювати. Зараз пріоритети молоді дещо інші, тож чому ти обрав саме 230-ту Селіку?

-Хочу зазначити, що ми з тобою знайомі ще з часів «чиєїсь» помаранчевої "Тігри" [2002 – ред.] та зустрічей на Приморському бульварі. Це частково свідчить про мій вік…

Щодо пристрасті щось придбати та доопрацювати… тут можливо впливають два гештальти, що не закриті: гуртки колишнього одеського "Палацу Піонерів" та володіння на початку кар’єри автомобіліста білим тридверним хетчбеком національного виробництва, який можна тюнінгувати нескінченно.

Останній, до слова, залишив про себе лише найтепліші спогади. Після нього були різні автівки, але 2010-го, після відвідування "Автоекзотики" в Криму в ролі учасника, я зрозумів, що хочу автівку, яка буде мені подобатись, а водночасі нвестиції в її доопрацювання будуть хоча б трошки – згідно моїх сподівань – доцільними (ха-ха! ) Так я розпочав пошук. Претендентів було два: "Тібурон" і "Селіка", живі "Супри" були поза бюджетом (якби я знав їх сучасний прайс!). Погугливши, роздивившись наживо та проїхавшись одеською Low&Slow "Селікою" @Getfox, я визначився, і жодних сумнівів у мене не залишилось.

-Овва! Я підозрював, що маю справу з кимось зі старої "банди". Цікаво. Втім, до теми. Для мене дивно, що 230-та недооцінена. Адже об'єктивно у неї чудовий дизайн, вона на диво легка, круті двигуни із втручанням "Ямахи", гідна підвіска та надійність. На мою суб'єктивну думку така "байдужість" є результатом відсутності турбованих та повнопривідних версій попередниці та втрати ралійного фльору. А тебе чим приваблює Celica?

-Ну, по-перше, це красиво (С). Ти маєш рацію. З одного боку, "Селіка" має найкрутішу гоночну історію, інженерну базу та ще "саме ту" тойотівську надійність, з іншого - дивні рішення, що продиктовані маркетологами та відділами продажів.

Спрощено можна відповісти таким чином:

1) красива (на мій погляд і, судячи з усього, не лише мій), безсумнівний шоустопер перехресть та заторів, а на блок-постах подекуди несміливо питають: "Ви часом не продаєте?";

2) задоволення від водіння та зручність (хоч як дивно це звучить), і попри те, що акустичний комфорт – точно не її сильна сторона, я спокійно проїжджаю 1200+ км протягом одного дня, а після того чудово себе почуваю. Хоча не впевнений, що за умов перевезення пасажирів позаду, вони б мали такі ж думки. Всупереч не найбільшій потужності ти отримуєш справжнє задоволення під час керування;

3) проста та дешева щодо обслуговування. Є доступним повний докладний заводський мануал, а купа запчастин разом з тойотівською уніфікацією роблять свою справу;

4) надійна! Для мене це є одним з принципових показників, адже я впевнений, що автівка має їздити. Найбільшою проблемою протягом тринадцяти років була котушка запалювання, що «вилетіла» на трасі. Доїхав до міста, замінив і поїхав далі. Частина задньої підвіски дотепер заводська. Двадцять чотири роки, на секундочку!;

5) кількість тюна. Аби грошей вистачило. Напевно, лише на "Сівік" пропозицій більше.

-От про це саме й було наступне питання. Втім, зачекай! Як це "двадцять чотири роки"?!       

-Саме так. Люди змінюються на обличчі, усвідомивши, що автівці вже чверть сторіччя. Я не стільки про стан мого примірника, скільки про дизайн. Все ж "база" у Calty Design вийшла чудова.

-То було насамперед про наш вік, а не про її. "Нова Селіка", "двадцять чотири роки" - не можу це сприйняти. Ех... Гаразд.... Тюнінг! Свого часу Celica точно була в топ-10 автівок, що тюнінгують. Як з цим зараз? Вседоступно дотепер, чи найцікавіше поступово зникає з "полиць японських гастрономів"?   

-Безумовно вік робить свою справу – цікавинок на "розборах" стає дедалі менше, ціни зростають. Але на допомогу приходять виробники реплік. Втім, навіть зараз немає жодної тюняшної деталі, що неможливо придбати. Я і про заводські деталі, і про асортимент сторонніх виробників. Деякі з них дотепер щороку пропонують щось нове. До прикладу, Carbon Microsystem цього року випустив карбоновий дах. Тобто, так, ви можете придбати карбоновий дах для 25-річного бюджетного купе і окремо придбати карбонову стелю. За ціною двох стокових Селік з Британії з кермом справа)).

Однак зазначу, що деякі механічні частини від TRD можна знайти лише ті, що були у використанні. Але все-таки можна! Резюмуючи: тюна вдосталь, він доступний, хоча сучасні геополітичні процеси цьому аж ніяк не сприяють.

-А яким ти бачиш цей проект в результаті? Що в планах на майбутнє, і чи є щось зі списку вже зробленого, що ти хотів би змінити? Адже час минає, смаки змінюються…

-Протягом понад десяти років автівка зазнала безліч змін як візуальних, так і технічних. Щодо обвісу, результат є кінцевим. Це останній заводський образ Celica GT (тут важливо не сплутати зі звичайним маркуванням американських Селік з двигуном 1ZZ). Обвіс, що виробляли останнього для моделі 2006 року, доповнений окремими – також заводськими – елементами інших обвісів.

Підвіска теж пройшла довгий шлях до "Тейнів" з EDFC та назад до майже стоку, і протягом кількох років -30 "Ейбахи" також чекають на свій час. На жаль, з ними я не зможу подолати одну важливу для мене перешкоду, тому допоки "джип-мод". Напевно, саме це для мене і є пріоритетом для того, щоб образ набув завершеності. Ось така вона зараз (спонсор фото - одеське трамвайно-тролейбусне управління). Перед треба опустити, але я не можу.

Аудіосистема… Було б гарно замінити "джерело" на більш сучасне, але я допоки у роздумах. Врешті, за винятком неможливості перевезти щось на кшталт холодильника, вона доволі збалансована між автозвуковими змаганнями, моїм відчуттям прекрасного та здоровим глуздом.

Можливо, колись повернусь до апгрейду двигуна, що не був втілений через зовнішні обставини та був призупинений з розпродажем всіх частин майже на стадії встановлення до автівки.

- Зважаючи на цю розгорнуту відповідь, моє наступне питання може здаватись недоречним, адже відповідь начебто очевидна. Але все одно запитаю: "розлучатись з нею не плануєш?".

-Гадаю, що п’ятизнакову цифру за неї ніхто не запропонує, а в меншому не вбачаю сенсу. Принаймні, наразі.

- І знов до теми часу, що стрімко летить: вона ж колись має стати класикою! Це може виглядати дивним, але цілком ймовірно, що років через десять тінейджери будуть вишукувати "живі" 230-ті, щоб доторкнутися до "давнини". Бо купе, бензин, механіка, вінтаж, тощо... Як тобі така перспектива? Може тоді й запропонують щось з чотирма нулями?

-Чесно кажучи, сумніваюсь. В трендах серед молоді задній привід та більш потужні двигуни. Якщо подивитись на попередні покоління моделі, до прикладу на GT4, стає очевидним, що навіть вони є нішевим продуктом. До того ж кількість стрітрейсерів зовсім не така, якою була за часів перших "Форсажів".

З іншого боку, зараз молоді люди активно цікавляться старовинними купе Тойоти через їхній актуальний дизайн та невисоку ціну. Внаслідок цього, враховуючи вік моделі, кількість "живих" Селік почала стрімко скорочуватися.

- Ну а чому ні? Ті ж Екліпси, Сівіки, Інтегри тощо доволі часто шукають саме у стоковому вигляді і точно не з метою використання у перегонах, натомість просто як «стильову автівку з минулого». До того ж витрачають на них подекуди шалені гроші. Втім, час покаже… А щодо твоєї Селіки майже десятиріччя потому? Вона дотепер змушує тебе обертатися, коли йдеш від неї?

-Звісно, щоразу!

- І це чудово! Бажаю вам з нею багато щасливих років разом! Що побажаєш спільноті ДТ?

-Дякую! Вважаю найголовнішим на сьогодні мир на нашій землі. Бажаю всім нам якомога скоріше отримати можливість спокійно повернутися до своїх улюблених цікавих проектів, що надасть можливість розвивати українську і світову авто культуру.

-Навзаєм! Щасти!