Отже - нова тачка нові емоції? Скоріш заплановане поєднання відчуттів. Тобто «утілітарка»? Не поспішаймо з висновками.
Насамперед пишу нотатки для себе, бо може таке статися, що і забуду.
Я ненавиджу «випадкових володарів» авто, ті що «сусід помер, віддавали» «прикольна та цікаво що воно таке» тощо. А потім скаржаться, що кабріо це гучна, спорткар - низька, в салоні їм пластик не той, мультимедія не сенсорна… Отже краще обізнано обрати Toyota, ніж випадково придбати AlfaRomeo. Далі до суті.
Була BMW, був CAMARO.
Я досі відмовляюсь сперечатися, навіть з собою, що було крутіше.
BMW будувалась з того що було, бо придбати що хтілось з серії - неймовірне для олігархів. Потім революція, нові мита, нові можливості. CAMARO поєднав в собі все, так би мовити - tick all boxes. Але…
Шлях самурая.
Саме так можна охарактеризувати мої автомобільні стосунки. І так сталося, що за ціллю не помічаєш себе. Поки я будував, купував, ремонтував, часи змінились. Вони стали страшні та зруйнували не тільки наші життя але і звісно автоспільноту, точніше тусу. Виїхавши на CAMARO, я відчув себе як розгублений Вінсент Вега з відомого мемчику. Молодь каже щось про якісь стейджи, bbq, чіпи, а ми навіть бомжами у їх віці хоч про колеса, про щось технічне терли, трясця усі на «новоделах», старі тачки зникли ані японських, німецьких, навіть совЕтських. Коротше бороди не маю, айкоса не маю, смузі знежирений не пью. Ті всі трекові штуки - ковка, ковши, бла-бла-бла глибоко до сраки, найчастіші питання:
Єдиний кайф залишався тішити дітей, ті що ще у початковій - пару бернаутів, посидіти, завести. Отже зупинити або переконати було нікому. У такому інфополі відчувається безглуздість свого юнацького вибору радикального петролхеда. The times they’re a-changin’ (c).
Критерії.
Або ж то криза середнього віку, або банальна старість, проте з часом я сформував оновлені вимоги до наступного авто. Зʼявилось розуміння того, що має змінитися, лишитися чи покращитися. Отже так воно склалося у моєму мозку:
Коротше формула проста ключ-буркотіння-тяга-бездах-кнопка пуск-кнопка «ти сам собі режисер» і все.
Кандидати.
Z4 e89 - чудовий дизайн і зовні і інтерʼєру, жіночки не дарма отримали свій хліб. Особливо той екран, що ховається, круглі датчики, кайф. Але ж немає ані звуку ані харизми мотору.
Prowler - він просто крутий. Але ж «немає» мотору, коробки. Божечки скільки часу я читав про свап на нього, строкери до 5 літрів. Але як уявив через що доведеться пройти, а ще легалізувати неможливо свап. Додам вартість та відсутність деяких унікальних запчастин. І найголовніше, він безпосередньо мені нагадував би мені як я наблизився до ідеалу і як все ще далеко.
XKR - чудове авто. Він закриває усі потреби. А які в них бувають кольори даху салону! Його форми! Я навіть обрав що перший рест більш за все подобається, хоч вже і не 4.2. Але мені до нього ще треба років 10 подорослішати, не хотів їздити на «татковому» авто, ще трошки мужності мені.
AM VANTAGE - навіть 4.3. Але по-перше де його взяти, особливо Roadster, а по-друге та коробка, якийсь тотальний провальний експеримент 2000х багатьох виробників. Так, я розумію, що без цього ми б не отримали сучасні роботи, проте я памʼятаю МТА на Abarth. Но краще він ніж 997) AM VANTAGE V12 Roadster круть найкрутіший, в іншому житті.
C7 Corvette Convertible GS - так це був мій півфіналіст. Но він МАКСИМАЛЬНО підходив під «шило на мило». Це той саме 1LE, але у формі Corvette. Хотілось вже чогось більш GT і коробка 8L має свої відомі недоліки.
Тож ось він, фіналіст - Jaguar F-type v8s. Це все ще мій компроміс у сучасних реаліях, тож далі буде.
Чому саме Він згодом.
Коментарі