Toyota Town Ace Пломбир

Дуже радію, що ця машинка потрапила до нас! Зараз розповім як ми її зустріли.

Початок травня 2025. Під відео (з купівлі Уголька) на ютубі, у коментарях, нам написала одна людина. Пише, чи не потрібен нам ще один такий вен. Такий самий але не Тойота, а Дайхатсу, з двома зсувними дверима та високим дахом. На наступний день ми вже спілкуємося з людиною у Телеграмі. Василь (власник Дайхатсу) трішки розповів про бус. Як з'ясувалося, чотири роки тому, авто підрозібрали та почали зварювальні роботи. Але той, хто почав займатися цим, швидко зрозумів, що зварка - це не балачки та потрібно попітніти, щоб досягти якісного результату.  І власнику довелося відвозити бус до іншого, справжнього майстра-зварювальника. А через пандемію, потім і через війну, бус мимоволі став нерухомістю на території бази. Добре що знаходився не під відкритим небом, він стояв у гаражі але здається у вологому =(

Через два дні ми вже їдемо дивитися цього красеня, з татом та братом. Після першого контакту з Дельтою (подивилися авто, провели діагностику) ми повертаємося додому. Беремо тяжку артилерію (замість Матизу пересідаємо до Опеля, Віваро), вантажимо комплект рідних колес з нашого Бусика 80-х та декілька інструментів і вирушаємо за нашою крихіткою. Приїхали. Зайшли у гараж-відстійник (підлога волога, грунтова). Довелося прокачати гальма (ззаду) та розворушити передні гальмівні диски, бо заіржавіло усе. Наділи наші колеса і почали рух. Дощило, сонце ховалося за клубчастими хмарами, котрі чарівно сяяли через рух фотонів промінчиків,  гальма шелестіли, диск хвилювався і червонів (*насправді просто грівся*) від тісних, незвично-близьких стосунків з колодками. Доїхали додому без пригод. Вирішили запустити двигун - він запрацював!) Та своїм ходом, вен заїхав на паркомісце. До нашого клубу приїднався ще один JDM, ще один вен - Daihatsu Delta Wide Wagon. Тепер можна упевнено говорити, що багато бусів не буває! =) 

Ознайомитися з нашою подорожжю, у відеоформаті можна за посиланням: