Авто в одній сім'ї все життя, дід отримав за працю на заводі, їздив дуже мало та не дуже швидко. До мене потрапила з пробігом 74 тисячі км, з майже всімами оригінальними запчастинами. В процессе ремонту і роздупленя в тачцц, виявилось що тут доволі багато італьйских запчастин, накшталт бовтів фіат, оптики, фурнітури, ременів, але якось міксом з радянскьим. Коротше кажучи сподіваюсь атво залишиться у сім'ї і надалі, буде відреставроване в свій час та залишиться як згадка. Зараз на впевненом ходу бігає шляхами неньки.
Огляд на цю похилу класику є тут: