Перед вами ГАЗ 24 "Волга", 1973 року випуску. Не рання, але все одно з перших моделей.
Перші 18 років свого життя відслужила на Чугуївському військовому аеродромі. Пішла на "пенсію" з пробігом у 60 тис. км разом із її водієм дідусем-військовим. За наступні 10 років автомобіль проїхав 9 тис. км, дідусь їздив лише на дачу та назад.
У 2001 році була куплена моїм батьком для використання по будь-яких дорогах та в будь-яких дорожніх умовах. Стан її було оригінальне крім протиугонки, сигналізації, температурного датчика з гелікоптера (від -60 до +50 градусів Цельсія), купи незрозумілих тумблерів та вентилятора на торпеді.
Батько вирішив її доопрацювати в плані "колхозу": встановив касетний магнітофон, сидіння з Опеля, диски 2410, дзеркала бічні, замінив карбюратор, всі масляні фільтри, систему омивання скла, систему охолодження та багато іншого.
2014 року, частково, мої руки дійшли до Волги. Моя пропозиція про реставрацію батько одразу відкинув. Довелося самому взятися за справу. На той час на одометрі було вже 132 тис. км.
З початку 2014 року по травень 2016 року було проведено цілу низку реставраційних робіт з приведення автомобіля в оригінальний стан. А саме:
+ заміна кузовних деталей (крила, пороги);
+ повністю перебрано ходову;
+ фарбування (шкода, що не в рідний колір);
+ заміна переднього моста;
+ відновлення хромованих деталей;
+ ліквідація всього "колгоспного";
+ встановлення оригінальних хромованих деталей (молдинги, шильдики);
+ встановлення рідних дисків з ковпаками та з новою гумою схожою розмірністю з оригіналом;
+ замінено всю оптику на оригінальне освітлення;
+ встановлення рідних сидінь;
+ встановлення рідного приймача з панеллю;
+ відновлення деяких панелей, карт, батонів та задньої полиці салону;
+ наведено в оригінальний стан багажне відділення (ну майже);
+ приведено в оригінальний стан підкапотний простір (крім охолодження з розширювальним бачком та пари сучасних фільтрів);
+ автомобіль забезпечений усіма можливими оригінальними деталями та аксесуарами, які мають бути (майже всі 1973 року);
+ і ще багато всього різного було зроблено, особливо по дрібниці, це можна розписувати до післязавтра.
Тепер автомобіль – активний учасник ретро виставок, зльотів, пробігів та інших подібних заходів.
Неодноразово переможець та володар призу "Глядацьких симпатій" на місцевих виставках.
Володар кубка АвтоДвіжу 2021 (3 місце)
Коментарі
24 Волга це авто мого дитинства. Дід мав Волгу 1978 року виробництва, а у нас в сім'ї свого авто не було, тож нерідко користувалися діловим. Ну і так сталося, що це авто на якому я вчився водити, і отримав "права".
Вона теж була сірого кольору, і усі оригінальні хромовані деталі були на місці. Хоч колір був нерідний, спочатку вона була білою, але після того як дід потрапив у аварію, і авто пару років відновлювалося, її пофарбували у сірий (чи фарби білої не знайшли, чи дід так схотів), тож саме такою я її запам'ятав.