London Transport Museum

Про що ви думаєте, коли чуєте назву: "Музей транспорту"? Музей, це шось старе, пилюка, незрозумілі таблички, мотлох і оце ось все. Я теж спочатку так думав, коли обирав куди податись у свій вихідний.

На Seven Sisters Cliff (це такий собі легкий трейловий маршрут на півдні ЮК, в районі Істборна) я потрапити не зміг, позаяк "пізно всрався" (читай прийняв спонтанне рішення туди їхати), і рентові тачки всі вже були розібрані. Лише в одній конторі був Mercedes GLA, я вже готовий був брати, проте залоговий депозит розміром 5000 фунтів мене зупинив, просто тому, що ліміти використання гримнів за кордоном цього не передбачають (нагадаю, ліміт 100 тисяч грн в місяць). І не допомогло навіть те, що я згадав, шо в мене є заначка на валютній картці, і там є необхідна сума. Чого? Бо то в мене онлайн картка, а рентова контора вимагає фізичну картку. Критичне мислення не допомогло. Тож поїздка на каньйон і маяк накрилась мідним тазіком. 

Отже, коли я зрозумів, що варіант прогорів, на годиннику була 12 дня і я вирішив їхати на Brooklands Museum. Але, чомусь, спочатку зайшов в барбершоп оновити гніздо на голові і обличчі. Поки суть та справа, вже й 13:00 стукнуло. Я подивився, що до Бруклендсу мені півтори години їхати автомобілем (я люблю тебе, лондонський трафік), а сам музей зачиняється в 17:00 (я люблю тебе лондонський графік) зрозумів, що перспектива витратити 200 фунтів на таксі не дуже цікава заради двох годин в музеї, за які я і половину експозиції розглянути не встигну. 

Отож, методом виключення, вибір випав на Лондонський музей транспорту. Їхати ближче, квиток дешевше, ну і транспорт, як не як, теж цікаво. Тож мова зараз піде саме про нього. 

London Transport Museum дуже “лондонське” місце. Не просто музей автобусів і метро, а, фактично, музей того, як транспорт побудував сучасний Лондон.

Він знаходиться прямо в Covent Garden у старій вікторіанській будівлі колишнього фруктово-квіткового ринку XIX століття. Уже сама будівля виглядає дуже атмосферно: метал, скло, старий industrial style.

Історія музею почалась ще у 1920-х роках, коли London General Omnibus Company вирішила не списувати деякі старі автобуси, а зберегти їх, як частину історії міста. Потім до колекції почали додавати:

• вагони метро
• трамваї
• старі транспортні артефакти
• карти
• постери
• технічну документацію

Тобто музей народився не як “туристичний атракціон”, а як спроба зберегти історію Лондона через транспорт.

І от ти заходиш всередину і буквально починаєш подорожувати через різні епохи міста.

Там є все:
- перші кінні омнібуси,
- старі вагони метро,
- легендарні червоні double-decker автобуси,
- старі схеми Underground,
- постери, шрифти, дизайн навігації.

Що мене реально вразило: музей не про транспорт як техніку. Він про те, як транспорт змінив життя людей.

Наприклад, Лондонське метро фактично створило сучасний Лондон. Коли з’явився Underground, місто почало рости зовсім інакше. Люди змогли жити далі від центру, з’явилися нові райони, змінився ритм міста. І музей дуже класно це пояснює.

Ще одна річ, яку мало хто знає: London Underground - це взагалі ікона світового дизайну. Оцей фірмовий круглий логотип Tube, схема метро, шрифти, навігація, усе це вважається класикою industrial design. І коли ти дивишся на старі постери чи карти, то розумієш, наскільки британці вміли робити навіть інфраструктуру естетичною.

Найбільший кайф у деталях.

Ти можеш зайти всередину вагонів метро столітньої давності й побачити, наскільки маленькими, шумними й дивними вони були. А поруч сучасний транспорт, і ти буквально бачиш еволюцію технологій.

Але головне, що музей дає відчуття: транспорт - це не просто “як доїхати з точки А в точку Б”. Це система, яка формує ціле місто, його культуру, економіку і навіть характер людей.

2 години цілком достатньо, щоб вивчити експозицію вздовж і впоперек, розглянути постери, відслідкувати еволюцію зміни транспортних мап, відчути себе в ролі машиніста метро на симуляторі, почитати вирізки з газет та проникнутись атмосферою старого Лондона і його еволюції до сучасності. 

Не можу сказати, що це місце викликало в мене вау-ефект, проте, для автомобільних ентузіастів, відвідати це місце, за нагоди - мастхев.