Моя колекція: 1968 Shelby G.T.500KR by Franklin Mint 1/24

Нарешті одна з перлин моєї колекції - GT500 KR. За скромним акронімом KR приховано зовсім не скромну сутність. 1968-го року Ford почав встановлювати під капот Мустанга 7-літровий Cobra Jet 428, а ці дві літери прозоро натякали на перевагу новоствореної версії G.T.500 понад конкурентами - King of the Road ні більше ні менше. 

Ця модель від Franklin Mint із заводським кодом С586 — 986-й номер із обмеженого видання в 3500 шт. Реліз відбувся два десятиріччя тому, і відтоді початкова ціна зросла більше ніж вдвічі. Причина в тому, що цей Limited Edition із сюрпризом, але про це трошки пізніше, позаяк і без нього модель є дуже гідною.

Пакування на традиційно високому для Franklin Mint — щоб не казати "пафосному"  — рівні. В матовій картонній коробці глянцева картонна коробка, в другій коробці пенопластова коробка, а в ній купа супроводжувального матеріалу з обов'язковими для FM сертифікатами автентичности, глянцевим буклетом, алюмінієвою плашкою з гравіюванням для майбутньої підставки, інструментом для відкрівання елементів та м'якими рукавицями, щоб плям на коштовності не залишати. Приємно!

Модель, як така, дійсно вражає! 

Надтонке опрацювання фурнітури, якісне фарбування, наскрізні решітки, окремі молдинги на передньому та задньому склі, металева антена, чудово виконана оптика, як спереду, так і ззаду.   

Навіть чорні внутрішні фари, що на фото викликали здивування, виявилися детально виконаною імітацією пластикових захисних ковпаків з мікроскопічним тампованим логотипом Lucas!

Дорікань насправді лише два: відсутність скла в бічних трикутних "хвіртках" та намальовані габаритні вогні на крилах. Але, навіть із врахуванням цих недоліків, за мірками 2004-го це дуже гідний рівень деталізації! 

В інтер'єрі все теж дуже круто! Переконлива та охайна імітація текстур та кольорів, класно зроблені педалі, селектор АКП, кермо та підкермовий перемикач. Похвально, що задні бічні вікна приховані зсередини автентичними рифленими заглушками. 

Спинки сидінь відкадаються, а поза ними на каркасі безпеки закріплені шкіряні (!) паски з травленими пряжками, що просунуті під спинки. 

Капот відкривається дуже "породисто" на кут в 75 градусів. Я, звісно, той кут не заміряв, але це навіщось вказано у буклеті. А під капотом - класно деталізований 428-й V8 зі всіма трубками і проводінням, включно з проводами АКБ Autolite і плашкою з шелбівським VIN на крилі.

Особливо сподобався гумовий ущільнювач кришки "каструлі" повітряного фільтра. Ну і звісно легкосплавні клапанні кришки з написами "Cobra" і мініатюрними логотипами "Le Mans" під ними, якими Ford зазначив свої перемоги в Ле-Мані протягом двох попередніх років.

У багажнику штампована запаска на тартановому килимку, на кришці оббивка, замок і інструкція щодо використання домкрату.

Днище традиційно для FM важке та позбавлене сюрпризів, якщо не вважати за такий приклепану плашку з серійним номером моделі в обмеженій серії. Підвіски зроблені прекрасно! Адже в них рухомі не лише колеса з маточинами, але й важелі з елементами рульового. 

Втім, основна фішка моделі, що пояснює захмарність ціни, все ж таки не в цьому. 
Це не перший і не останній Signature Edition в лінійці Franklin Mint, але, на відміну від інших, саме ця G.T.500KR в темно-зеленому кольорі продавалась виключно у варіанті з підписом. А підпис не будь-кого, а самого Керрола Шелбі, яку він власноруч зробив сріблястим маркером! 

Один з американських колекціонерів гадав, скільки разів довелося містеру Шелбі вколотися тим штирем антени і навіть фантазував на тему клонування автомобільної легенди по ДНК, зібраному з пролитої на багажники цих моделей крові. 

Але насправді все виявилось значно більш прозаїчним. Адже Керроллу Шелбі надсилали не моделі, а лише кришки їхніх багажників. Після цього деталі з його автографом повертались до Franklin для складання. Надходили кришки декількома партіями (не забувайте, що їз три тисячі п'ятсот!), і це пояснює, чому на деяких моделях підпис Шелбі розташований по ходу руху, а на решті навпаки. Просто "так сталося", бо всі ми люди, і Керол Шелбі не є виключенням. В моєму випадку напис взагалі трошки "поплив". Цікаво, що це: наслідки неминучого старіння та необережної чистки, чи то у Керрола свого часу рука здригнулася? Ймовірно, перше. Але, з іншого боку, я й "недоторкані" KR бачив, де автограф погірше та покривіше. Втім, не в тому справа. В решті решт, завжди можна вигадати власну цікаву версію про те, як Шелбі під час підписування мого примірника пролив бурбон на свої улюблені Левіси. 

Отже, не знаю щодо King of the Road, натомість King of my Shelf ця модель стала однозначно. Або queen.

Ніколи не розумів справжніх колекціонерів, що віддають купу грошей за якийсь жахливий мотлох суто заради його рідкісності та потенційної інвестиційної привабливості у майбутньому. Але ж тут зовсім інша справа - і річ красива, і дісталася недорого, і історію має. Ну і важка, звичайно.

А що до історичної складової, як на мене, доторкнутися до неї буде вважати за особисту вдачу будь-який фанат Мустангів. В свою чергу, колекціонер напевно побачить у ній перспективу вдалого перепродажу. Але ж я не справжній колекціонер. Просто були часи, коли я міг собі дозволити таке хоббі, і вважав це за потрібне, захоплюючись мріями про власний куток петролхеда у майбутньому будинку. І, якби не йобнутий сусід, напевно так би воно і сталося...