Усім доброї ночі, сиджу я без діла і надумав настрочити шось у свій блог.
Літом мною було куплено дві волги, ГАЗ 2410 і ГАЗ 24, які були у одного власника, мав можливість спостерігати як вони робляться і як за ними слідкували, власником був поважний чоловік у літах. Позаминулого чи минулого року в силу певних обставин він покинув цей світ (зепля йому пухом), після чого на 2410 їздив його син, а 24 припадала пилюкою в гаражі.
І ось весною у гаражному кооперативі навпроти його гаражу з"явилася 2410, яка довго і нудно стояла, почала вкриватися мохом, брудом, нальотом, день за днем вона стояла одна самісінька.
Я вирішив придбати цю волгу, але син покійного власника хотів продати їх парою, довелося придбати дві волги.
Спочатку я забрав 2410, машинка в дуже хорошому стані, 90% оригінальних деталей, двигун працював справно, зазори рівні, двері зачинялися як у майбаху. Одразу звернув увагу на те, що на холостих у салоні зовсім не чути як працює двигун, також підмітив плавність ходу, ну і дуже великий акцент зробив на тому як легенько крутиться руль на такому великому автомобілі.
Зразу поїхали на мийку, спеціально купив мочалку, драяв її біля пів години, і мої старання не пройшли дарма, з під нальоту який утворився на ній за пів року заблистіла сіренька волга.
Після того як намотав на ній декілька кілометрів, я усвідомив за що її поважали і в одночас боялися в СРСР, на мить я навіть відчув себе якимось високопосталеним чиновником місцевого рівня звичайно, бо як всі знають волгу отримати в ті роки було ой як не просто.
Так як дві волги я не потяну, було вирішено її продавати, покупець найшовся доволі швидко. Машинка не рідкісна але саме цей екземпляр цінний, так як у ньому відсутній всім нами "любимий" колхоз, вона не була у ДТП, зазорчики рівні і відсутність корозії.
Автомобіль був придбаний іноземцем і доставлений до кордону у вересні місяці, у чому мені допоміг k151s, за що йому дякую, зробив я це після відпочинку в Італії (про що я постараюся розповісти у мому блозі) не без пригод звичайно, закипіли, акумулятор сів, але ми доїхали, надіюся що вона приносить тільки позитив новому власникові.
ГАЗ 24, другий автомобіль який був куплений разом з 2410, також рівненький кузов, все рідне, крім салону, був знятий рідний і куплений від 124, але не встигли поставити, автомобіль до сьогоднішього дня простояв у моєму гаражі.
Сьогодні я з gleyf транспортували волжанку на місце її тимчасової дислокації, де будуть здійснюватися відновлювальні роботи і спробуємо завести цей апарат.
Для транспортування були використаний мій форд скорпіо, якого називаю "Франкенштейн" і лавета, яку я робив протягом літа, про що розповім у окремому записі.
Загрузили ми волгу доволі швидко, закріпили і в дорогу.
Наразі спробуємо запустити двигун, знайти оригінальний салон, продіагностувати ходову частину і спробувати проїхатися на ній.
До нових записів :)