Гонщик нереальний або як не бажаючи того, я стала водійкою.
В родині завжди були авто, але роль пасажира була мені по душі 😁
Але сталось повномасштабне вторгнення і мій коханий чоловік став на захист країни🇺🇦
Час йшов, змін на краще на жаль поки не видніється на горизонті, тому весною цього року мною було прийняте рішення піти в автошколу, набувати знання і ставати водієм.
Практичний іспит склала з першого разу і не відкладала надовго те посвідчення, а майже одразу стала їздити.
Трохи поїздила на дизельному бусі чоловіка, цікавий був досвід☺️ Згодом чоловіку знадобилась більша машина, привіз мені свою шкоду. Спочатку був лютий спротив і не розуміння(хоча частково на ній навчалась на майданчику), але людина пристосовується до всього😌
Одного «чудового» дня дзвінок від чоловіка, бус розбили вночі, він більше не наш🥺 і через пару годин був запит на шкоду, тому не зважаючи недостатній досвід, наступним ранком вже вирушила на Донбас👀
Деякий час була без авто, але ж вже не комільфо жінці бути без авто, коли кацапи так близько 👹
Тепер в мене меганчік😎, зроблене ТО після покупки, трохи були нюанси. Намагаюсь фіксити, залучаючи усесторонню підтримку. Буду писати, як буде натхнення📝