Профіль valeru4

Про мене

Про себе щось розповісти? Закінчив я Національний Технічний Університет "Харківський політехнічний інститут" з кваліфікацією інженер-фізик в галузі мікро- і наноелектроніки. Хотів поступати на кафедру автомобілебудування, але під час дня відкритих дверей я зрозумів, що там це просто Богом забута кафедра і нічого нового і корисного для свого майбутнього я там не знайду... Згодом переїхав до Києва і вступив до аспірантури при Національній академії наук України для здобуття омріяного наукового ступеня кандидата технічних наук або доктора філософії з міжнародного формату в галузі твердотільної електроніки. Тематика роботи лишилася та сама - сонячна енергетика. Взагалі цей напрям став для мене знаковим. Під час мого першого турне до Німеччини я найбільше назбирав інформації як раз по відновлюваній енергетиці, яку я використав для захисту мовного диплому з німецької ще в 11му класі гімназії з поглибленим вивченням німецької мови. Потім на підготовчих курсах при Політехі викладач фізики запросив вступати до них на кафедру Фізичного матеріалознавства для електроніки та сонячної енергетики. Ця спеціалізація спонукала мене переїхати з Харкова до Києва, де я вступив до аспірантури, познайомився з дружиною та одружився.  Автомобілі, як в іншому й інша техніка, що рухається, завжди мене притягували, з самого дитинства, а поступово стало моїм хобі))) В Україні намагався не пропускати жодно автозаходу поблизу і не дуже. В Німеччині ж автоподії відбуваються практично кожного тижня по всій країні, тому тут вже просто їдеш тоді, коли є час/бажання/гарна погода/сім'я підтримує... Це і було одним з бонусів при переїзді до столиці, де автовиставки більш масштабні та насиченіші. Саме сонячна енергетика витягнула мене в лютому 2017 до Німеччини. Першим місцем роботи стала фірма, де я проходив практику у 2015му році і отримав запрошення на роботу, яке прийняв лише після захисту дисертації... Справа в тому, що коли я переїздив до Києва, цей напрям був дуже перспективним, але доки я зробив дисертацію, всі державні програми по розвитку сонячної енергетики в Україні закрилися, гривня знецінилася, кілька сотень євро зарплатні наукового співробітника найнауковішої організації в Україні мене ніяк не влаштовували, а одинокі підприємства з виробництва напівпровідників, що пережили буремні роки становлення молодої держави вмирали просто на очах... Дружину забрав трішки згодом, діти народилися вже в Німеччині. До великої війни їздили щороку до України, окрім паузи у 2020му році у зв'язку із закритими кордонами через ковід...