І так, продовжуємо!
Наступним кроком було замінити капот на той, що був із донора. Заодно переїхав на своє місце і бампер.
Із капотом особливих проблем не виникло, адже на донорі він фактично був у прекрасному стані. Дещо довелося злегка витягнути, вирівняти та підготувати шпаклівкою.
А ось із бампером усе було значно цікавіше 😅
По-перше, він був дуже кривий. По-друге, основна проблема полягала в тому, що цей пластик не піддавався пайці. Чомусь японці в ті роки практикували використання саме такого типу пластику. І по-третє, потрібно було знайти спосіб відновити його так, щоб після ремонту він не розлетівся під час подальшої експлуатації.
Після низки експериментів вдалося підібрати потрібний спосіб ремонту. Капот виведений, бампер відновлений і готовий до подальшої роботи.
Далі на черзі була панель водостоку. Довго ходив навколо неї й думав: чіпати чи залишити все як є? 😅
Але цікавість і бажання зробити все як слід взяли гору. Взяв шуруповерт і почав потроху висвердлювати заводські точки зварювання.
І знаєте що? Добре, що все-таки наважився!
Зняв панель, перевернув її… і тут мене чекав сюрприз. Замість нормального металу — фактично шматок іржі! Зовні все виглядало набагато краще, ніж було насправді.
Ось так і відкриваються справжні сюрпризи під час відновлення старого автомобіля 😁
Після зняття панелі стало зрозуміло, що роботи тут вистачає з обох боків. Та й частина, яка залишилася на самому автомобілі, була але не критичною ,також потребувала уваги. Тож довелося знову оголошувати війну іржі 😅
А для цього, як завжди, знадобився весь арсенал: щітки, зварка, коралові круги і навіть мій примітивний мініпіскоструй. Усе знову пішло в хід, адже хотілося дістатися до чистого металу й нічого не залишити.
А ось із самою панеллю довелося повозитися добряче! Відновлював її буквально по шматочку, намагаючись максимально зберегти всі заводські форми, рельєфи, а найголовніше — геометрію та розміри.
І тут була одна дуже важлива деталь: саме до краю цієї панелі вклеюється лобове скло. Тому будь-яка похибка могла вилізти боком уже під час його встановлення. Потрібно було зробити все максимально точно, без поспіху та компромісів.
Роботи виявилося чимало. Усі можливі заводські відформовки вдалося зберегти, але на саму панель пішло приблизно три дні роботи!
Ох, яке ж це було відчуття, коли нарешті її закінчив! 😅 Після трьох днів роботи хотілося просто видихнути.
Ну і куди ж без малярки? Усе ретельно загрунтував з обох боків і, звісно, пофарбував. Після цього виставив панель на її місце та приварив по заводських точках.
І ось тут я вже по-справжньому видихнув з полегшенням — нарешті з цією деталлю покінчено! Внутрішню частину одразу обробив, щоб захистити метал і більше не повертатися до цієї історії.
Скажу наперд ,що це був самий складний елемент кузова .