Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
За останній місяць у мене назбиралося приблизно десять записів, якими хотілося б поділитися. Через обмежений час не завжди вдавалося одразу братися за написання, тому зараз доводиться поступово повертатися до подій, які відбувалися раніше.
Почнемо з невеликого спостереження. Відколи це WD-40 стала настільки дорогою? Заходжу до магазину, кажу, що мені потрібна WD-40, а у відповідь чую запитання: «Вам аналог чи оригінал?». Спочатку навіть не зрозумів, про що йдеться. Але щойно побачив ціну на оригінальний засіб, усе одразу стало на свої місця. Довелося переглянути свої погляди й узяти аналог. Ось так, навіть звичайна WD-40 поступово перетворюється на недешеве задоволення.
Але повернімося до автомобіля. Після кількох телефонних дзвінків на СТО стало зрозуміло, що найближчим часом потрапити туди не вийде. Час у мене був, необхідні запчастини також, тому вирішив не відкладати справу в довгий ящик і спробувати самостійно замінити передні гальмівні диски.
Робота, яку раніше планував виконати на СТО, тепер мала відбутися власними силами, у гаражі.
Демонтаж старого гальмівного диска
Приїхав до гаража, встановив автомобіль на ручне гальмо, піддомкратив передню частину та почав поступово розбирати все необхідне. Вирішив розпочати з переднього лівого колеса.
Спочатку зняв колесо. Наступний крок — демонтаж фланця, оскільки саме за ним знаходиться гальмівний диск.
Щоб дістатися до диска, необхідно відкрутити шість болтів кріплення фланця до маточини (під ключ на 17), а також три болти, які безпосередньо притискають гальмівний диск до фланця.
Після цього можна знімати сам фланець. Щоправда, через тривалий час експлуатації він може прикипіти, тому іноді доводиться трохи допомогти собі молотком, обережно постукуючи по ньому.
Коли фланець знятий, нарешті отримуємо доступ до гальмівного диска. Витягнути його виявилося не так складно: достатньо взятися за колісні шпильки, трохи похитати диск і вивести його із зачеплення з гальмівними колодками.
Таким чином старий гальмівний диск демонтовано.
Стан старих гальмівних дисків
Коли поклав старий гальмівний диск поруч із новим, різниця стала особливо помітною. Та навіть без порівняння було зрозуміло, що його стан залишає бажати кращого. Виробіток не просто значний — я б сказав, просто величезний.
Навіть виникла підозра, що ці гальмівні диски встановлені ще з моменту випуску автомобіля, тобто приблизно з 2006 року. Якщо це справді так, то вони могли пройти разом зі Славутою близько 120 тисяч кілометрів!
На жаль, штангенциркуля під рукою не було, тому точно виміряти залишкову товщину диска та глибину виробітку не вдалося. Але візуально стан був дуже показовим. Здавалося, що виробіток сягає приблизно 5–7 мм, хоча без вимірювання це лише моя приблизна оцінка.
Встановлення нового гальмівного диска
Далі все мало відбуватися у зворотній послідовності, але без труднощів, звісно, не обійшлося.
Перша проблема виникла з колісними шпильками. Після демонтажу старих я спробував встановити їх у новий гальмівний диск, але виявилося, що вони просто бовтаються і зовсім не фіксуються.
Річ у тім, що на колісній шпильці є спеціальний бортик із вирізом, який забезпечує правильне її положення та фіксацію в диску. Під час встановлення важливо правильно встановити шпильку, вона має на шляпці виріз, цей виріз відносно посадкового місця. На жаль, фотографії цього моменту я не зробив, тому наочно показати не вийде.
У результаті довелося перервати роботу та їхати до магазину за новими шпильками. Придбав одразу шість штук, після чого вже вдалося нормально встановити їх у новий диск і забезпечити необхідну фіксацію.
Наступним етапом було встановлення самого диска на автомобіль. Тут також довелося трохи попрацювати, оскільки новий диск не хотів одразу ставати на своє місце через гальмівні колодки. Зрештою, після невеликих маніпуляцій усе вдалося встановити.
Зібрав усе у зворотній послідовності, встановив колесо та перейшов до перевірки результату. Здавалося б, роботу завершено, можна видихнути й порадіти новим гальмівним дискам.
Але найцікавіше почалося вже після першої поїздки. Саме тоді виникли справжні проблеми, з якими мені довелося розбиратися ще протягом наступних кількох днів.
Втім, про це вже розповім у наступних записах
З приводу цього коротенько переповім діалог в Лачгрупі.
Людина в групі цікавиться, яку помпу поставити.
Я особисто рекомендую SKF, бо дійсно якісна помпа.
На що отримую відповідь:"Так вона ж коштує 3000. Дорого"!
Інші теж підхоплюють:" Подорожчало, подорожчало, SKF охуєлі...".
Я ж настільки принципова і вперта скотина, що переводжу ці 3000 в вічнозелені і отримую близько 65$.
Потім риюся у своїх записах і знаходжу, що у 2020 ця помпа теж коштувала 65$, але тоді це було 1800 грн.
Доношу цю інфу "сумнівающимся", щоб розуміли, що то не SKF винен і ми в повній сраці, та буде ще гірше, якщо так далі піде...
До чого веду, думаю зрозуміло.
У мене кум тримає невеличкий магазин запчастин, то знаю особисто від нього - скоро взагалі в подібних магазинчиках можуть пропасти подібні товари, бо коштують дорого, їх ніхто не купує, а смислу в закупці того, що ніхто не купує - нема.
Тому на нас чекає час дешевих замінників сумнівної якості, китайської гуми і відновлення підробок.
Хто винен? Коні не винні.
Згадайте, що значить ця фраза.....