Тонування скла — експеримент, який не захотілося продовжувати

Перший досвід із тонуванням скла: спробував і передумав

Усе почалося з того, що мій сусід тонував свій Renault Duster. Обклеїв автомобіль по колу плівкою із світлопропусканням 5%. Роботи в нього вийшли доволі непогано, але, як виявилося, це також був його перший досвід у тонуванні. Плівки він придбав із великим запасом, тому після завершення роботи в нього залишилося ще кілька рулонів.

Запропонував мені забрати частину за символічні 250 гривень. У результаті я отримав приблизно 6 метрів плівки (із запасом, щоб можна було потренуватися).

Цікаво, що сам сусід після завершення роботи заявив, що більше ніколи не займатиметься тонуванням. Каже, зовні все може виглядати цілком пристойно, але він сам чудово знає, де припустився помилок: десь неправильно підрізав плівку, десь невдало загорнув краї, десь погано прокатав або не до кінця вигнав повітря. Інші цього можуть навіть не помітити, а він бачить кожен такий недолік. До того ж із часом деякі з них можуть проявитися ще сильніше.

Послухавши його розповідь, я все-таки вирішив спробувати власноруч. Перед початком швиденько переглянув інформацію в інтернеті, ознайомився з основними принципами роботи й одразу взявся до справи.

Спочатку намагався працювати безпосередньо на автомобілі: робив заміри зовні, прикладав плівку до скла, намагався підігнати її під віконну рамку. Взяв цілий рулон, потім відрізав великий шматок із запасом, але нічого путнього з цього не вийшло. Плівка не хотіла нормально лягати, підганяти її було незручно, а результат зовсім не відповідав очікуванням.

Тоді вирішив змінити підхід і зняти скло. Ретельно його вимив, підготував робоче місце, розклав плівку та спробував працювати вже на знятому склі. Здавалося б, тепер усе має бути набагато простіше, але не тут-то було.

Плівка постійно ковзала, зміщувалася, не хотіла нормально фіксуватися. Під час підрізання вона постійно рухалася, хоча начебто вже прилипла до поверхні, але варто було трохи змінити положення — і знову починалися проблеми. Чіткого контролю над процесом у мене не було, а кожна наступна спроба лише додавала розуміння того, наскільки це непроста робота.

Окремо стало зрозуміло, що після поклейки автомобілю потрібно буде постояти в гаражі, щоб плівка нормально висохла та закріпилася. Тобто швидко зробити все й одразу вирушити в дорогу теж не вийде.

У підсумку я провів у гаражі приблизно пів дня, витратив чимало нервів і зіпсував близько двох метрів плівки. Ще приблизно чотири метри залишилося, але особливого бажання продовжувати експерименти вже не було.

Зрештою, зробив для себе простий висновок: тонування — це не просто вирізати шматок плівки й приклеїти його до скла. Тут потрібні досвід, вправність, правильна підготовка та чимало терпіння. Можливо, з часом я ще повернуся до цієї ідеї, але поки що бажання займатися цим немає.

Не зовсім даремний день

Втім, повністю непродуктивним цей день назвати не можна. Поки займався гаражними експериментами, вирішив нарешті розібратися із задньою підсвіткою.

Раніше там стояли світлодіодні лампи, які постійно створювали проблеми: то перегорають, то починають працювати некоректно, то їм знову чогось не вистачає. То стабілізатора напруги, то ще якихось додаткових рішень. У результаті вирішив відмовитися від цих нескінченних експериментів і придбав нові лампи накалювання.

Цього разу вибрав металеві плафони, як виявилося, різниця між пластиковими та металевими плафонами досить відчутна. У металевих значно жорсткіші фіксувальні вусики, завдяки чому лампочка нормально тримається на своєму місці. Більше не потрібно нічого додатково підтискати, фіксувати термоклеєм або вигадувати якісь інші способи, щоб лампа не бовталася.

Залишилося лише переставити автомобільні роз'єми на нові плафони, під'єднати все на свої місця та перевірити роботу. З цим, на щастя, проблем не виникло.

Ось так і завершився мій гаражний день: із невдалим знайомством із тонувальною плівкою, зіпсованими двома метрами матеріалу.

Реклама

Повернемо тепло в салон до перших морозів: запускаємо послугу з промивання пічки авто у Харкові