Минулого вівторка ми поїхали на чергову зустріч краківських власників американських автівок, і цей передостанній в цьому сезоні івент наочно продемонстрував, що в битві ентузіазму з природою остання впевнено перемагає.
Темно та холодно стало вже від самого початку, що звісно вплинуло на настрій та комфорт навіть серед найвитриваліших. Втім, автівок все одно було доволі багато.
Атмосферу значно покращив фудтрак з кавою (11 зустрічей знадобилося, щоб «і побачив бог, що це добре»), а звична ковбаса з грилю цього разу відчувалася ще смачнішою. Що ж до автівок, то майже нічого нового цього разу ми не побачили.
Трохи поспілкувалися з власником RAM і роздивилися надра цього конверсійного вена, переробленого на міні кемпер:
Також доволі довго я кружляв навколо Camaro. Чудово відреставрований Z28 в незвичному кольорі вразив станом і увагою до деталей, адже таких охайних тригенів я ще тут не зустрічав.
Додав власника до друзів і за нагоди розповім про цю автівку докладніше.
На цьому мабуть все. Чесно кажучи, все йшло до того, що цього допису не буде, натомість він буде обʼєднаний із наступним про закриття сезону. Але ж Dodge раптово надав мені контенту.
Позаяк душі моїх дівчат старі «вісімки» не гріють, змерзли вони мов цуценята: «сідаймо до автівки! Вмикай обігрівач!».
Ми сіли, я увімкнув. Челік гріється дуже швидко, їдемо… «Вимикай! - волає дружина - вже дихати нема чим!». Вона в мене жінка гаряча, вбирається зазвичай не по сезону, а малу так взагалі не вмовиш теплий одяг надіти, але ж у всього є межа. Куди ж там вимикати, якщо мене так трусить від холоду, що я в передачі влучити не можу?!
-Вимикай, бляха! Не -30 на дворі!
-Роздягайтеся! Не вимкну, бо вже око сіпається від холоду.
Аж раптом до мене доходить, що з дефлекторів мені в пику дме свіжим морозним повітрям так, що навіть з динаміків замість свіженького від вже не дуже свіженького Купера чую сантівське «Ho-ho-ho!!!». Ставлю долоньку під правий дефлектор, а звідти потік пекельного жару несеться на всі +30… Що ж, зрозуміло.
Втім, як то кажуть, been there, done that. Два з половиною роки і пʼятнадцять тисяч кілометрів тому я вже стикався з цією проблемою, і тоді вона вирішилася максимально лайтово. На такий саме сценарій я сподівався і цього разу, але ж тоді було літо, і ремонт носив превентивний характер.
Втім, сьогодні було несподівано тепло (особливо в двох парах штанів та термо жилетці поверх кофти), і після завершення робочих процесів я загнав Додж до боксу щоб вдруге демонтувати і взбадьорити марнославний актуатор заслінки.
Процес вже описаний докладно за крос посиланням вище, але перелічу ще раз:
Ось там в глибині актуатор, що відповідає за температуру повітря. Той, що ближче, керує напрямом потоків):
Актуатор на трьох Torx Т20, дістатися яких доволі складно, але не пекельно складно. На всю процедуру пішло хвилин двадцять, і моторчик на столі:
Як і минулого разу підʼєднав його напряму до АКБ двома дротами - працює в обидва боки. Покрутив вручну заслінку викруткою через шліци - все теж легко ходить. Відчуття дежавю не залишало, і я вже знав, що після встановлення актуатора на місце все запрацює. Так воно і сталося, але ж про всяк випадок сфоткав номер деталі, бо наступного разу вже точно її заміню (але це не точно).
То що ж це було? Гадки не маю. Можливо причина у поганому контакті всередині актуатора або зносі пластикової шестерні (розбирати робочу деталь жодного бажання не було), можливо в механічному залипанні заслінки через рідковживаність… Хоч там як, а сподіваюся, що на наступну пару років цього «ремонту» знов вистачить.
1
1
1
1
1