Ну що, збираємось у неділю 25 Вересня по гриби!
Їхати вирішив десь за 100км від столиці, в сторону річки Тетерів.
Там трошки знаю лісу, тому поїхали.
Вчіпив вдома каністру з причепа, але вона тарабанила, тому їхала в багажнику.
Ось так виглядав наш маршрут по столиці.
Цілий день була тривога, і те, що вибрались в тишу, було гарним рішенням.
Але всю дорогу по варшавці, над головою пролітали дрони.
Поруч купа заправок, і ми максимально обережно прокладали логістику.
Пес був налаштований зібрати багато грибів.
По дорозі було дуже багато автівок, але надія була на те, що далеко в ліс вони не зайдуть, а ми туди просто заїдемо)
На початку, і в лісі були автівки.
Перші побачені гриби, перевірили чи пес їх не жере, все добре.
Ну і це гарний знак.
Бо в моєму лісі під домом, навіть поганок не було, з останнього разу.
Першу зупинку на пошуки зробити за 2-3 км в лісі.
Людей вже не було, автівок також, один Ланос, і той шукав дорогу, як виїхати, ми підказали.
Такий результат за 15 хвилин дуже порадував.
Була надія, і я почав звільняти пакети, бо думав привеземо багато грибів))
Требуло довше затриматись на цій полянці, але вирішили їхати глибше.
Там не так часто були знахідки, але назад не повертались.
Ну і як завжди, гарні фото.
Друга локація вже була не така щедра на гриби.
Але була надія.
Я зонти, та опенькі не беру.
Не сильно в них розбираюсь, тому брав тільки аля польські, піддубники, та наче білі.
А так, більше фото охота)
Ліс звісно суховатий.
По дорозі на трею локацію, прямо в невеликій ямці, яка була вологою, з вікна побачили величезні гриби.
При чому, з обох сторін
Видно волога їх підживлювала.
Це тільки з цієї канавки
Далі проїхали весь ліс, і толком цікавого не було.
Переїхали в іншу локацію, кілометрів за 15.
І знаки, казали, що тут точно проходив табун людей.
Бо кратери, біля дерев вказували на гриби, які тут були.
Вирішили їхати обідати.
А там, може по дорозі щось і знайдемо.
Поїхав в своє топове місце, куди ще батьки мене возили.
На заїзді були якісь знаки, типу полігон, стрільбіще.
Але такого там ніколи не було, і дорога, яка не перекрита, давала можливість проскочити.
Що ми і зробили.
Мабуть, до нас таке мало хто робив, бо слідів авто не було.
І результат, дав свої плоди.
Гриби були всюди.
Просто велетні посеред дороги.
Сіли за столик, підбили результати, почали готувати обід.
З таким краєвидом.
Але думка, що тут можуть бути ще скарби, мене не полишала, і я погнав на пошуки.
І таки був правий.
Ось це, під одним дубком.
Відра вже не було, тому зняв футболку, і ніс в ній)
Ну і сам обід.
Дорогою додому, було багато заторів.
Житомирську трасу я навмисно обїжджав, через Ірпінь.
Але і там було ьагато автівок.
Грибники мабуть їхали також.
Ну і вдома все по плану.
Закінчив десь о першій ночі)
Ось така поїздка вийшла.
Хочу ще після дощів туди вирушити.
Ніва звісно топ.
Не ракета, але свої 80-100 їде.
По лісу взагалі, супер авто.