Побутові клопоти та реалії сьогодення змушують забути про гаражні проекти. Іноді час спливає настільки непомітно, що три роки терміну довіреності, яка була виписана до нової рами, пролетіли як пара тижнів. Оскільки свідоцтво про реєстрацію в комплекті з рамою було старого зразка, для перереєстрації неминуче потрібна була експертиза в сервісному центрі. Мотоцикл був абсолютно неготовий. Обклавшись різного роду дуйками та кварцевими обігрівачами, я в паніці почав збирати яву, щоб вона хоча б віддалено нагадувала мотоцикл, який експерт не заверне. Експерти точно не очікували побачити перед собою старий мотоцикл морозного зимового ранку. Розговорившись зі спеціалістом з сервісного центру, котрий оглядав мій мотоцикл, я дізнався що він і сам ентузіаст, але відновлює старі мотоцикли марок "Мінськ" та "Восход". Він оглянув залізо, виписав всю потрібну інформацію на аркуші і відправив нас до віконця.
Русня та тривоги робили шанси поїхати додому ні з чим дуже високими. Проте, дядько з сервісного центру був на нашому боці. Як виявилось, він теж власник Яви старшої моделі, ще з системою запалювання на 6 вольт. Він перший власник, у мотоцикла нема і 3 тисяч пробігу, висить на стіні, а в чувака є ящик та чеки з дня, коли її до нього доставили. Експерт настільки захопився розмовами про "Мінськ", що вписав моїй Яві мотор з одним циліндром. Службовець з сервісного центру встиг це вчасно помітити та виправити виключно тому, що сам мав справу з такою технікою. Все складалось на нашу користь. Зрештою, за 5 хвилин до кінця робочого дня ТСЦ, я тримав у руках нове свідоцтво про реєстрацію та номерний знак. Я ніколи не був фанатом іменних номерів чи чогось такого. Але мати пасхалку у вигляді комбінації цифр "6-3-8" в номері таки здалось мені чимось прикольним. Попереду фінішне збирання мотоцикла та обкатка.